Забрали телефон і не випускають з ТЦК: адвокатка розповіла, як діяти у такій ситуації

У ТЦК забрали телефон і не відпускають: адвокатка розповіла, як діяти

В Україні продовжується мобілізація, тож чоловіки призовного віку мусять виконувати вимоги військового обліку та контактувати з територіальними центрами комплектування. Закон обов'язковий для всіх учасників процесу, однак під час оповіщення іноді виникають спірні епізоди. Про один із них розповіла адвокатка Надія Корінна у коментарі виданню «Фокус».

Фото: army,inform

Чи можуть забрати особисті речі

Юристка наголошує: законодавство не дає співробітникам центрів права силою відбирати в військовозобов'язаних мобільні телефони чи будь-які інші особисті речі. Інша справа – внутрішній режим приміщення. Там можуть забороняти відеозйомку або пропонувати добровільно передати пристрій на зберігання.

Фахівчиня також нагадала, хто саме уповноважений перевіряти документи: це працівники центрів і поліцейські у складі груп оповіщення. Адміністративне затримання за недотримання правил обліку оформлює саме поліція. Доправити особу до центру можуть, якщо є підстави припускати порушення або коли людина відмовляється взяти повістку чи вирушити на місце.

Алгоритм дій

Перше, що радить адвокатка, – не провокувати сварку, особливо коли людина позбавлена зв'язку та сторонньої підтримки. На перший план виходять власна безпека й шанс повідомити рідним, де ви знаходитеся. Тому за найменшої можливості варто вийти на контакт із близькими – тоді вони зможуть оперативно залучити правника.

Якщо пропонують поставити підпис, відмовлятися не слід. Натомість варто одразу внести власні зауваження в письмовій формі. Усі порушення необхідно фіксувати в протоколах та актах: примусове вилучення мобільного, обмеження доступу до правової допомоги, недотримання процедури ВЛК чи ігнорування наявних хвороб.

Які формулювання використати

Як приклад Корінна навела кілька конкретних записів. Варто зазначати, що телефон вилучили примусово, що особу позбавили конституційного права на юридичну допомогу за статтею 59 Конституції України, що порушено процедуру проходження ВЛК і не враховано наявні захворювання або медичні обмеження.

Саме такі письмові заперечення, за словами фахівчині, згодом стають підставою для скарг і проведення службових розслідувань.

Фото: army,inform

Що робити родичам

Коли близькі обізнані з місцем перебування людини, але не можуть із нею поговорити, оптимальним виходом буде звернення до захисника. Важливо, щоб той мав практику саме у справах, пов'язаних із роботою центрів комплектування та військовою службою.

Правник здатен працювати ззовні: надсилати звернення до ТЦК, поліції, Військової служби правопорядку, ДБР, а також інформувати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Корінна підкреслила, що порушення законодавства з боку співробітників центру може завершитися дисциплінарним покаранням за результатами перевірки, а за певних обставин – навіть кримінальною відповідальністю.

Фото: army,inform

Куди подавати скаргу

Звертатися можна на гарячу лінію Міноборони 1512, до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.

Читати по темі

• Завдяки 2 см вдалося звільнитися зі служби: як суд скасував мобілізацію українця через його зріст
• Догляд за батьками без інвалідності: у ВРУ хочуть розширить підстави для надання відстрочки від мобілізації
• Відстрочку можна продовжити через ЦНАП: що зміниться для військовозобов’язаних з 1 жовтня