Картина Івана Марчука вперше дісталася Антарктиди: її розмістили на станції «Академік Вернадський»

Полотно з циклу «Виходять мрії з берегів» тепер експонується у культовому барі «Фарадей». Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.

Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. 

Символічно, що робота належить до циклу «Виходять мрії з берегів» - адже антарктичні дослідження також пов’язані з виходом за межі звичного та відкриттям нових горизонтів.

За словами художника, він мріяв, щоб його твори побували на всіх континентах. Антарктида залишалася останньою частиною світу, де не було його картин.

Тепер задум Марчука здійснився – його робота опинилася серед українських полярників на станції «Академік Вернадський».

Робота з циклу «Виходять мрії з берегів» художника Івана Марчука. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук розповіла, що картина несподівано гармонійно вписалася в навколишнє середовище.

«На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду й холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця», - поділилася вона.

За її словами, хаотичні мазки на полотні на тлі Антарктики нагадують хуртовину, темні лінії – скелі, а білі – снігові схили та кригу. Водночас здається, що саме антарктичне світло додало картині нових відтінків.

Роботу розмістили у барі «Фарадей» на станції – поруч зі старими платівками, книгами та іншими цінними речами.

Читайте також

• Полярники станції «Академік Вернадський» показали, як в Антарктиці утворюється незвичайний млинцевий лід. Деталі — у матеріалі.
• Під 4-кілометровою товщею антарктичного льоду ховається гігантське озеро Схід, яке залишається рідким протягом 15 мільйонів років завдяки геотермальному теплу та тиску.
• На Південному полюсі під льодом працює унікальна обсерваторія IceCube, що вивчає нейтрино. Принцип роботи детектора та головні відкриття — у матеріалі.