Олександру Сирському – 61: зв'язок з Москвою, чотири години сну та інші факти про ексголовнокомандувача ЗСУ

Аватар Анастасія Бондаренко Анастасія Бондаренко
11
2 голоси
Олександру Сирському – 61: зв'язок з Москвою, чотири години сну та інші факти про ексголовнокомандувача ЗСУ
Олександр Сирський. Фото: Олександр Толоконніков
Ексголовнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський сьогодні святкує 61-річчя – розповідаємо про його бойовий шлях.

Олександру Сирському – 61

Сьогодні, 26 липня, виповнюється 61 рік Олександру Станіславовичу Сирському – генералу, Герою України, який протягом 2024–2026 років обіймав посаду головнокомандувача Збройних сил України. З посади його звільнили указом президента 22 липня 2026 року, а новим головнокомандувачем призначили Михайла Драпатого.

Важливо! Сирський відхилив першу пропозицію очолити ЗСУ ще у 2021 році, вважаючи себе недостатньо готовим – головнокомандувачем він став лише у 2024-му.

Олександр Сирський. Фото: Вікіпедія

Шлях від лейтенанта до генерала: звʼязок з Росією

Олександр Сирський народився 1965 року в селі Новинки на території нинішньої Росії. Ще в дитинстві родина переїхала до Харкова, де майбутній генерал закінчив школу із золотою медаллю. Військову освіту здобув у Москві, проте всю свою кар'єру в незалежній Україні присвятив Збройним силам.

Сирський брав участь у параді на Червоній площі у 1986 році. Фото: Телеграф

Службу розпочав командиром мотострілецького взводу на Полтавщині. У 1990-х командував батальйоном та полком Національної гвардії, а згодом очолив 72-гу окрему механізовану бригаду, дослужившись до звання генерал-майора. Протягом 2000-х і 2010-х років обіймав низку керівних посад у Генштабі та Об'єднаному оперативному командуванні, зокрема брав участь у розвитку співпраці з НАТО.

Бойовий досвід та ключові операції

З початком бойових дій на Сході України генерал очолив штаб антитерористичної операції. У лютому 2015 року він брав безпосередню участь у боях за Дебальцеве, Вуглегірськ та Логвинове, командуючи тактичною групою «Барс», яка забезпечувала конвої з боєприпасами та прикривала вихід українських військ.

Саме за бойові дії на Дебальцевському плацдармі Сирський отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня та звання генерал-лейтенанта. У 2016 році очолив Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, а роком пізніше – усю антитерористичну операцію на Донбасі.

У серпні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Сирського командувачем Сухопутних військ, а 8 лютого 2024 року – головнокомандувачем Збройних сил України.

Від оборони столиці до Курську: ключові перемоги

Під керівництвом Сирського Сили оборони здійснили низку знакових операцій:

  • успішна оборона Києва навесні 2022 року, за яку генерал отримав звання Героя України;
  • блискавичний Харківський контрнаступ восени 2022-го, унаслідок якого звільнили Балаклію, Ізюм та Куп'янськ;
  • перша в історії наземна операція на території Росії – Курська операція влітку 2024 року.

Сирський командував парадом до ювілейного Дня Незалежності у 2021 році. Фото: facebook

Особистість генерала: позивний та режим сну

Позивний «Барс» Сирський отримав під час боїв за Дебальцеве. За його власними словами, ця тварина символізує обережність, спостережливість та рішучість – здатність бити зненацька. У 2025 році генерал заснував відзнаку у вигляді барса для нагородження військовослужбовців.

Колеги відзначають феноменальну пам'ять генерала – здатність детально пам'ятати військові карти та годинами аналізувати розвіддані. Робочий день Сирського часто триває понад 16 годин, а спить він в середньому лише 4–4,5 години на добу, у вихідні дозволяючи собі до 5,5 години сну. Прокидається зазвичай о 5:20 ранку. Генерал відомий аскетичним способом життя – не палить і майже не вживає алкоголю.

Цікаво, що першу пропозицію очолити Збройні сили генерал відхилив ще у 2021 році, вважаючи себе на той момент недостатньо готовим до такої відповідальності.

Олександр Сирський. Фото: АрміяForm

Особисте життя

Олександр Сирський одружений вдруге. Його дружина – Тамара Харченко, у пари є спільний син Олександр.

Сирський з дружиною Тамарою. Фото: Facebook

Першою дружиною генерала була жінка на ім'я Алла, у цьому шлюбі народився син Антон. Також у родині виховувався син Алли від попередніх стосунків – Ігор, який носить прізвище Сирський, хоча офіційно не був усиновлений. Після розлучення у 2009 році Алла разом із синами у 2010 році переїхала до Австралії.

Батьки генерала мешкають у місті Володимир на території Росії. Там же проживає й рідний брат Сирського – Олег, який є громадянином РФ.

Читати по темі