Чорнобильський гриб, що «їсть» радіацію: вчені шокували відкриттям, яке може змінити космос

Вчені дослідили чорний грибок, знайдений у руїнах Чорнобильської АЕС, який не лише витримує екстремальне радіаційне середовище, а й «живиться» іонізуючим випромінюванням.

За повідомленням видання «Interesting engineering», йдеться про темний грибок, знайдений у зоні Чорнобильської катастрофи. Він демонструє унікальну здатність використовувати смертельну радіацію як джерело енергії.

Грибки виду C. sphaerospermum під час поглинання радіації. Джерело: Вікіпедія

Його властивості пов’язують із високим вмістом меланіну — пігменту, що поглинає радіацію та допомагає грибку отримувати енергію через процес радіосинтезу.

Зразки грибка Cladosporium sphaerospermum відправили на МКС, де він зростав швидше, ніж на Землі, і частково екранував космічне випромінювання.

Науковці переконані: ця біологічна система може стати альтернативою важким захисним матеріалам у космосі та допоможе у створенні самовідновлюваних захисних конструкцій на Місяці чи Марсі.

Грибки. Ілюстративне фото. Джерело: Freepik

Астробіолог NASA Лінн Дж. Ротшильд пропонує концепцію «мікоархітектури» — споруд на Місяці й Марсі, вирощених із грибкового матеріалу.

Такі «живі стіни» можуть самовідновлюватися та поглинати небезпечне випромінювання, роблячи космічні місії безпечнішими і дешевшими.

Дослідники припускають, що подібні гриби можуть у майбутньому використовуватися для очищення радіоактивних зон і захисту астронавтів від небезпечних променів поза межами Землі.

Як і коли науковці виявили чорний грибок

Ще у 1997 році українська вчена Неллі Жданова вперше звернула увагу на чорну цвіль, яка заселила сильно радіоактивні конструкції Чорнобильської АЕС.

Грибок ріс на стінах та стелях руїн реактора, незважаючи на критично високі рівні випромінювання. Подальші дослідження показали, що ці гриби вступають у незвичну взаємодію з радіацією, яка допомагає їм виживати.

Як чорний грибок витримує радіоактивне випромінення

Ключову роль у цьому відіграє меланін — пігмент, який також відповідає за забарвлення шкіри людини та її природний захист від ультрафіолету.

У 2007 році виявили, що меланіновмісні гриби можуть рости на 10% швидше під впливом радіоактивного цезію. Це означає, що вони використовують випромінювання для отримання енергії — процес, названий радіосинтезом.

За інформацією вчених, грибок виду C. sphaerospermum буквально поглинає радіацію. Однак подальші експерименти довели: таку поведінку мають не всі меланінові гриби.

Читайте також

• У Бельгії підліток захистив дисертацію з квантової фізики у віці всього лише 15 років.
• В Україні почне діяти оновлений графік обов’язкових щеплень: в МОЗ розказали, що це та як буде працювати.
• Американка клонувала свого померлого пса за 50 тисяч доларів, але зізналася, що клон не приніс полегшення та змусив знову пережити втрату.