Таємниця картини Яна ван Ейка 1434 року розкрита: що виявили мистецтвознавці на відомому полотні.
Які дивні деталі приховує простір на відомій картині Яна ван Ейка?
Знамените полотно нідерландського художника Яна ван Ейка «Портрет подружжя Арнольфіні», створене ще у 1434 році, отримало абсолютно нове трактування, повідомляє видання Smithsonian Magazine.
На перший погляд композиція здається цілком зрозумілою: заможний чоловік у чорному вбранні та жінка у зеленій сукні стоять посеред розкішної кімнати, де кожна дрібниця — меблі, собака, ювелірні прикраси та екзотичні апельсини — підкреслює їхній високий статус.
Проте детальний аналіз геометрії приміщення виявляє парадоксальні речі: у кімнаті відсутній камін, а стеля розташована надто низько, щоб реалістично вмістити масивну люстру над головами героїв.
Крім того, опукле дзеркало на задній стіні показує двох відвідувачів на порозі, а над ним розміщено латинський напис: «Ян ван Ейк був тут у 1434 році».

Художник Ян вен. Фото: UK National Gallery
Кого століттями вважали головними героями цього загадкового полотна?
Серед усіх елементів твору, що межує із сюрреалізмом, найбільше суперечок викликає саме особистість зображеного чоловіка. Класична версія бере початок із 16 століття, коли старі інвентарні записи фіксували картину під назвою «hernoul le fin».
Дослідники трактували ці слова як французьке написання прізвища Арнольфіні — впливового італійського купецького клану, представники якого мешкали та вели справи у бельгійському місті Брюгге, де працював сам ван Ейк.
Протягом століть історики мистецтва ідентифікували чоловіка на полотні як купця Джованні ді Арріго Арнольфіні або його двоюрідного брата Джованні ді Ніколао Арнольфіні.
Чому нове дослідження називає картину автопортретом художника?
Напередодні відкриття великої виставки «Van Eyck: The Portraits» у Національній галереї Лондона мистецтвознавець Стефан Кемпердік представив теорію, що повністю перевертає усталене значення шедевра. Фахівець переконаний, що картина є автопортретом самого Яна ван Ейка та його дружини.
Вчений розглядає латинський напис як пряму самоідентифікацію автора, а згадку «hernoul le fin» перекладає як «обманутий шахрай».
На думку Кемпердіка, у ранньомодерну епоху роботу сприймали радше як непристойний жанровий сюжет, ніж як офіційний портрет, а різьблена статуетка Святої Маргарити на спинці ліжка прямо вказує на ім'я дружини художника — Маргарет.
Читайте по темі
- На Марсі знайшли ознаки води: що приховують багаторічні дані марсохода Curiosity.
- Астероїд чи загублений радянський зонд: у NASA розкрили природу загадкового об'єкта.
- Цвинтарю в Єрихоні близько 2000 років: археологи випадково знайшли стародавнє поховання