Річки в Алясці стають помаранчевими й токсичними: що вчені знайшли у вічній мерзлоті

Чому річки в Алясці стають помаранчевими

У воді зростає концентрація металів, які можуть переноситися на значні відстані. Про це пише сайт Popular Mechanics

Перші тривожні зміни науковці помітили ще 2018 року. Дослідники, які вивчали екосистеми Аляски, повернулися до невеликої притоки й побачили, що вода набула іржавого відтінку. За словами біолога Майка Кері з Геологічної служби США (USGS), у водоймі також не вдалося знайти риб.

Спочатку вчені припускали, що це поодинокий випадок. Однак згодом подібні зміни зафіксували в інших місцях. Загалом дослідники задокументували понад 70 випадків помаранчевого забарвлення річок і струмків у віддалених районах Аляски.

У 2024 році результати дослідження опублікували в журналі Communications Earth & Environment. Науковці пов’язали явище з таненням багаторічної мерзлоти через зміну клімату.

Які небезпечні речовини потрапляють у воду

Коли мерзлота відтає, вода проникає в ґрунти, які залишалися замороженими тисячі років. Там вона взаємодіє з мінералами, що окиснюються та вивільняють різні метали.

Серед виявлених елементів – залізо, алюміній, марганець, цинк, нікель і кадмій, а також інші рідкісноземельні елементи. Цей процес пов’язаний із кислотним дренажем гірських порід, коли окиснення мінералів спричиняє вивільнення сірчаної кислоти та металів.

Зазвичай помаранчеві водойми такого типу можна побачити поблизу гірничодобувних об'єктів. Проте в Алясці зміна кольору відбувається далеко від відомих шахт і рудників.

Концентрація металів зростає навіть нижче за течією

У наступному дослідженні науковці проаналізували шість водозбірних басейнів Аляски, щоб оцінити наслідки зміни хімічного складу води.

Результати, опубліковані в журналі AGU Advances, показали: у деяких точках приблизно за 60 миль, або 97 кілометрів, нижче за течією концентрація металів була до 70 разів вищою за звичайний рівень.

Водночас дослідники зафіксували й позитивну особливість. За словами старшого автора роботи Бретта Пулена з Каліфорнійського університету в Девісі, основне русло річки не стало кислішим. Це свідчить, що вода певною мірою здатна нейтралізувати зміни кислотності.

Однак метали все одно накопичуються у воді та можуть переноситися на значні відстані.

Чому процес посилився після спекотного літа

Дослідники звернули увагу на погодні умови 2018–2019 років. Особливо теплий і вологий період, зокрема рекордно спекотний липень 2019 року, передував зимі з великою кількістю снігу.

За припущенням науковців, сніговий покрив додатково утеплив ґрунт і перешкодив його повторному промерзанню. У результаті вода могла проникати глибше, взаємодіяти з мінералами та запускати процес вивільнення металів одразу в кількох водозбірних басейнах.

Явище не обмежується Аляскою: подібні зміни вже повідомляли й у Канаді, а також в інших регіонах із багаторічною мерзлотою.

Попри підвищену концентрацію металів, дослідники поки не зафіксували масштабної загибелі риби або проблем із якістю води в місцевих населених пунктах. Водночас результати свідчать, що танення мерзлоти може змінювати хімічний склад навіть віддалених арктичних водойм.

Читайте по темі

• Під загрозою навіть ті, хто не курить: науковці знайшли мутацію, яка підвищує ризик розвитку раку у 25 разів
• Помилка в 1 секунду за мільярди років: у Сінгапурі створили найточніший атомний годинник на лютеції
• Що насправді відбувається з мозком під наркозом: вчені розкривають загадку