Дивний зв'язок між ротом і пам'яттю: учені виявили роль бактерій у роботі мозку

Несподіваний зв'язок між язиком і мозком: учені виявили вплив бактерій на мислення

Мікроорганізми, що населяють поверхню язика, можуть мати стосунок до швидкості опрацювання інформації, концентрації та робочої пам'яті. До такого висновку дійшла група науковців, яка проаналізувала мікрофлору ротової порожнини здорових людей різних вікових категорій. Про це пише видання Science Alert із посиланням на дослідження в журналі PLOS ONE.

Бактерії на язиці. Фото: freepik

Які мікроби асоціювалися зі швидкістю мислення

До експерименту залучили 60 здорових дорослих із Великої Британії та Бельгії. Одна половина групи – молоді люди приблизно 20 років, друга – учасники віком близько 60–70.

Фахівці взяли зразки з поверхні язика та зіставили бактеріальний склад із результатами тестувань на пам'ять, увагу, розпізнавання емоцій і темп обробки даних.

Найпомітніший результат стосувався Prevotella histicola. У двох країнах ті, у кого цих мікроорганізмів було більше, оперативніше справлялися з окремими когнітивними завданнями – попри те, що британські й бельгійські дослідники застосовували різні методики перевірки.

Ще один вид, Haemophilus parainfluenzae, теж виявив певну кореляцію з частиною результатів. Проте картина вийшла суперечливою: десь його висока концентрація супроводжувалася швидшими реакціями та міцнішою робочою пам'яттю, а десь – уповільненим розпізнаванням емоцій.

Тобто велика кількість конкретного мікроорганізму не є автоматичним свідченням кращих розумових здібностей.

Чому мікрофлору взагалі пов'язують із мозком

Увага дослідників до бактерій рота частково зумовлена їхньою участю в переробці нітратів, що надходять із раціону – передусім із буряка та листової зелені.

Окремі мікроби на язику перетворюють нітрати на нітрити. Згодом організм здатен використати їх для синтезу оксиду азоту – сполуки, яка розширює судини й упорядковує кровообіг.

Оскільки якісне кровопостачання критично важливе для нервової системи, учені перевіряють, чи може цей механізм бути однією з ланок, дотичних до пам'яті, уваги та темпу мислення.

Утім нове дослідження не підтвердило, що саме трансформація нітратів зумовлює різницю в когнітивних показниках. Аналіз хімічних сполук у крові теж не дав однозначної відповіді.

Мозок. Фото: freepik

Вік виявився найвагомішим чинником

Робота зафіксувала розбіжності в мікрофлорі молодших і старших добровольців: певні види траплялися в одній віковій групі частіше, ніж в іншій.

Водночас найпослідовніший зв'язок із тестами показав саме вік – літні учасники в середньому отримували нижчі бали та довше виконували завдання.

Науковці помітили й відмінності між бактеріальними угрупованнями британців і бельгійців. Це означає, що на склад мікрофлори діють різні обставини, а висновки, зроблені на одній вибірці, не варто автоматично переносити на решту людей.

Чи можна так поліпшити пам'ять

Поки жодних підстав заявляти, що коригування бактеріального складу в роті прискорює мислення, укріплює пам'ять або захищає від деменції, немає.

Вибірка охопила лише 60 осіб, а отримані дані демонструють статистичні закономірності, а не причинно-наслідкові залежності. До того ж автори не повністю врахували раціон, сон і рухову активність – фактори, здатні впливати і на мікробіом, і на когнітивні функції.

Бактерії на язиці. Фото: freepik

Дослідники наголошують: потрібні масштабніші проєкти, щоб зрозуміти, чи справді окремі бактерії задіяні в процесах, пов'язаних із роботою мозку, і чи можна застосувати ці знання для підтримки когнітивного здоров'я.

Читати по темі

• Татуювання, які можна «вмикати» світлом: учені створили чорнила, що зникають зі шкіри
• Північний полюс Марса виявився чистішим, ніж очікували: скільки пилу містить марсіанський лід
• Атлантична система течій продовжує слабшати: які кліматичні наслідки загрожують планеті