Ретельно відбирали мамонтів: чому мисливці льодовикового періоду полювали переважно на самок

Вчені проаналізували давню ДНК 521 мамонта, які жили протягом останніх приблизно 50 тисяч років у Євразії та Північній Америці. Серед них були рештки зі стоянок полювання у Польщі, Австрії, Чехії, Німеччині, росії та Сибіру, а також кістки мамонтів, знайдені у природних умовах, передає The Independent.

Результати показали значну різницю: серед мамонтів із місць масового скупчення кісток близько 70% були самками, а лише 30% - самцями. Водночас у природних популяціях ситуація була протилежною – близько 66% знайдених решток належали самцям.

Мамонти. Фото: Соцмережі

На думку дослідників, така перевага самок могла бути пов’язана із поведінкою стад. Подібно до сучасних слонів, шерстисті мамонти, ймовірно, жили у матріархальних групах, де самки очолювали стада, а молоді особини залишалися під їхнім захистом. 

«Якщо шерстисті мамонти жили стадами, очолюваними самками, ці групи могли переміщуватися ландшафтом більш передбачувано. Це могло полегшити людям льодовикового періоду повторне знаходження таких стад», — пояснила Ханна Мутс, провідна авторка дослідження.

Крім того, самки мамонтів були меншими за самців, а отже, ймовірно, легшими цілями. Дорослий самець міг важити до 6 тонн і мати зріст близько 3,4 метра в холці, тоді як самка важила приблизно 4 тонни і була заввишки близько 2,9 метра.

Мамонти були надзвичайно цінним ресурсом для людей льодовикового періоду. Одна тварина забезпечувала велику кількість м’яса та жиру, її шкуру використовували для одягу, а кістки та бивні – для виготовлення інструментів, зброї, прикрас та навіть споруд.

Читайте також

• Вчені встановили, що кішки здатні впізнавати господарів навіть після тривалої перерви та формувати довготривалі спогади.
• Науковці з Центру молекулярної медицини Макса Дельбрюка в Німеччині розгадали багаторівневу таємницю соціального устрою голих землекопів.
• Дослідники встановили камери на китових акулах і отримали унікальні кадри їхньої поведінки під водою. Вчені зафіксували нові способи харчування цих велетенських риб.
• Пташенята найвідомішої родини лелек України покинули гніздо на Полтавщині - біолог пояснив, що на їхню поведінку могло вплинути чуже молоде лелеча.