Виверження супервулкану Тоба 74 тисячі років тому: археологи з'ясували, як люди змогли вижити

Близько 74 тисяч років тому на острові Суматра сталося одне з наймасштабніших в історії Землі вулканічних вивержень — супервулкану Тоба. Його сила перевищила виверження вулкана Сент-Геленс у США у 1980 році більш ніж у 10 тисяч разів. Під час катастрофи у стратосферу потрапило близько 2800 кубічних кілометрів попелу, що спричинило багаторічне глобальне похолодання, відоме як «вулканічна зима», пише Indian Defence Review.

Раніше науковці припускали, що ця подія могла скоротити чисельність людства до менш ніж 10 тисяч осіб і створити так зване «генетичне пляшкове горлечко». Генетичні дослідження підтверджували зменшення генетичного різноманіття у ранніх людей.

Однак нові археологічні дані свідчать, що ранні люди змогли вижити та адаптуватися до екстремальних умов. Дослідники вивчали тверфу та криптотефру — мікроскопічні вулканічні частинки, які дозволяють точно визначити конкретне виверження.

Дослідження археологічних пам’яток на південному узбережжі Південної Африки показали, що люди не покидали ці території після катастрофи. Навпаки, вони продовжували жити там безперервно та навіть розвивали технології, зокрема ранні мікролітичні кам’яні знаряддя.

The most recent and widespread migration of humans out of Africa, which occurred less than 100,000 years ago, may have taken place during a particularly arid period following the Toba supervolcano eruption in Indonesia, a study in @Nature suggests. https://t.co/wbUQi2Ry8F pic.twitter.com/bUg8TdQbqB

— Nature Portfolio (@NaturePortfolio) March 21, 2024

У Шінфа-Метема 1 на території сучасної Ефіопії археологи знайшли свідчення використання річкових ресурсів. За їх словами, люди виживали у посушливих умовах, пересуваючись вздовж сезонних річок та виловлюючи рибу з міліючих водойм. Крім того, були виявлені кам’яні наконечники, які можуть бути одними з найдавніших доказів застосування луків і стріл, що свідчить про високий рівень адаптивності та здатність планувати виживання.

Науковці підкреслюють, що ці дані не повністю спростовують гіпотезу катастрофи Тоба. Вони кажуть, що райони поблизу вулкана справді зазнали катастрофічних наслідків. Проте деякі групи людей вижили завдяки доступу до ресурсів, гнучкості поведінки та здатності швидко пристосовуватися до змін середовища.

Дослідники також припускають, що використання сезонних річок та водних шляхів могло згодом сприяти розселення людей за межі Африки, утворюючи своєрідні «блакитні магістралі» до нових територій.

Читайте по темі

• «Наші припущення хибні»: вчені розкрили дані зі зниклого в Антарктиді підводного човна.
• Смертельна небезпека з-під землі: вчені попередили про пробудження гігантського вулкана.
• Старіший за Стоунгендж: вчені розкрили таємницю затопленого острова у Шотландії.