В Україні 5 січня святкують Хрещенський Святвечір: історія, традиції та прикмети Надвечір'я Богоявлення

Історія та релігійне значення Хрещенського Святвечора

За своїм змістом і символікою Хрещенський Святвечір багато в чому перегукується з Різдвяним Святвечором, однак має власні унікальні традиції, глибоке духовне значення та особливу атмосферу суворого посту й внутрішнього очищення.

Церква розглядає 5 січня як день глибокого духовного зосередження, молитви та посту. Саме тому Хрещенський Святвечір вважається одним із найсуворіших пісних днів року. Віряни готуються не лише до освячення води, а й до внутрішнього очищення — покаяння, тиші та усвідомлення сенсу віри.

Суворий піст і духовна підготовка

Головною особливістю цього дня є строгий піст. За традицією, до появи першої зірки або до завершення вечірнього богослужіння їжу не вживають зовсім. Такий піст символізує духовну готовність людини прийняти святиню та Боже благословення.

Вважається, що дотримання посту в Хрещенський Святвечір сприяє очищенню думок, тіла і серця, а також допомагає гідно зустріти велике свято Богоявлення.

Свята вечеря: «голодна кутя»

Після заходу сонця родина збирається за столом на пісну святу вечерю, яку в народі називають «голодною кутею». На відміну від різдвяної, вона скромніша й простіша, адже підкреслює аскетизм і стриманість.

Традиційно на столі має бути:

• кутя з пшениці або ячменю без масла
• узвар
• пісний борщ
• вареники з картоплею або капустою
• квасоля, гриби, хліб.

Кількість страв зазвичай обмежується, а сама трапеза проходить у спокійній, молитвенній атмосфері. Перед вечерею читають молитву, дякують Богові за минулий рік і просять благословення на майбутній.

Водохрещенський святвечір. Фото: Freepik

Освячення води та церковні обряди

Увечері 5 січня в храмах звершується велике вечірнє богослужіння, під час якого вперше освячують воду напередодні Водохреща. За церковним вченням, вода, освячена 5 і 6 січня, має однакову духовну силу.

Віряни беруть освячену воду додому, зберігають її цілий рік і використовують у важливі моменти — для благословення житла, лікування, молитви чи в скрутні життєві періоди.

Хрещенський Святвечір: народні традиції та звичаї

Хрещенський Святвечір зберіг багато давніх народних обрядів:

• Окроплення дому — господар окроплює хату та господарство свяченою водою, щоб захистити їх від зла та негараздів.
• Тиша й спокій — у цей вечір не співали гучних пісень і не влаштовували гулянь. День вважався серйозним і «стриманим».
• Заборона на важку працю — не прали, не шили й не виконували важких господарських робіт.
• Очищення водою — деякі родини вмивалися свяченою водою, вірячи, що це приносить здоров’я й красу.

Народні прикмети на Хрещенський Святвечір

Як і більшість зимових свят, Надвечір’я Богоявлення супроводжується численними прикметами:

• Якщо ніч ясна й зоряна — рік буде врожайним.
• Якщо йде сніг — чекай доброго літа й достатку.
• Сильний мороз віщує багатий урожай зернових.
• Якщо вода в цей день «спокійна» — рік буде мирним.

Також вважалося, що все загадане в ніч перед Водохрещем має особливу силу, адже «небо відкрите для молитов».

Водохрещенський святвечір. Фото: Freepik

Місце Хрещенського Святвечора в українській традиції

Хрещенський Святвечір завершує різдвяно-новорічний обрядовий цикл. Саме після нього остаточно прощаються з колядками, святковими стравами та зимовими гуляннями, готуючись до звичайного ритму життя.

Для українців цей день був і залишається моментом внутрішнього підсумку: осмислення минулого року, подяки за прожите та надії на очищення й оновлення разом із Богоявленням.

5 січня — це день тиші, очікування та духовного зосередження. Хрещенський Святвечір навчає стриманості, вдячності й віри, нагадуючи, що справжнє оновлення починається не з гучних свят, а з внутрішнього очищення.

Читайте також

• У 2025 році в Білій Церкві на Київщині встановили найвищий в Україні дідух — його висота становить 8,78 метра.
• 4 січня, за церковним календарем православні віряни відзначають день, присвячений учням Ісуса Христа. Які існують традиції цього дня, яка історія та значення свята та що ще сьогодні відзначають у світі.