«Україні вистачить грошей мінімум на рік»: Олексій Кущ про допомогу Заходу, ціни на пальне та нові податки

Наприкінці березня авторитетне видання Bloomberg опублікувало тривожну новину: з посиланням на українських та західних посадовців, які говорили анонімно, видання написало, що Україні вистачить коштів на оборону лише на два місяці — до червня цього року. Адже США фактично зупинили фінансову допомогу після обрання Трампа, а позика Євросоюзу на 90 млрд. євро заблокована Угорщиною.

Загальна потреба у західній допомозі на 2026 рік оцінюється у 52 млрд. доларів, втім конкретних рішень поки не ухвалено. 

Ситуацію ускладнює війна в Ірані, яка вже призвела до стрибку цін на нафту та газ, а відповідно має негативний вплив на економіку Євросоюзу, який зараз змушений шукати додаткові ресурси на власні потреби. Впливає це і на внутрішню ситуацію в Україні, адже ціни на пальне вже зросли і продовжують зростати. 

Про те, наскільки критичною є для України фінансова допомога Заходу, до чого призведе зростання цін на пальне, як уряд міг би пом’якшити наслідки цієї кризи та чи варто зараз вводити податки на цифрові платформи та на посилки з-за кордону, BLIK.ua поговорив з відомим економістом та фінансовим аналітиком Олексієм Кущем.

Олексій Кущ. Фото соцмережі Олексія Куща

“До кінця 2026 року ми точно можемо протриматися”

- Олексію, чи дійсно ситуація настільки критична, як написали західні журналісти, і без термінової фінансової допомоги Україні вистачить грошей на ведення війни лише на два місяці?

- Я не погоджуюся з такою оцінкою. Видаткова частина бюджету України становить 4,8 трильйонів гривень або близько 90 млрд. євро на рік. Але витрачаються ці гроші нерівномірно, більшість витрат здійснюється наприкінці року. Тому  на два місяці фінансування — це 12-13 млрд. - гроші точно знайдуться. Крім того, в нас 54 млрд. доларів золотовалютних резервів Нацбанку, 20-25 з яких точно можна використати в критичній ситуації. Тому ми можемо протриматися значно більше, ніж 2 місяці. До того ж можна провести емісію, простіше кажучи — друкувати гроші. Якщо ще прибрати купу недоречних витрат бюджету, то Україні вистачить власних коштів мінімум на рік.

- Ви маєте на увазі і воєнні, і соціальні видатки  - тобто пенсії, зарплати бюджетникам?

- Так, це і військовий, і соціальний бюджет. Тому до кінця 2026 року ми точно можемо протриматися.

- Ви пригадали недоречні витрати з бюджету. Що саме ви маєте на увазі?

- По-перше, необхідно провести аналіз всіх внутрішніх витрат України, враховуючи, що це кошти і центрального, і місцевих бюджетів, і державних компаній. Зараз всі це резерви розпорошені, консолідованого обліку немає. І можливо, якісь витрати місцевих бюджетів — укладання плитки чи благоустрій  - можна перенести на післявоєнний час. Можливо, в державних компаніях не має бути зарплат та бонусів по 15 млн. грн. під час війни.

Олексій Кущ. Фото соцмережі Олексія Куща

- Деякі експерти та парламентарі критикують видатки на державні програми, такі як Скринінг здоров’я 40+ та Кешбек за пальне. Начебто без цього теж можна обійтися в такі часи.

- Всі ці проекти треба розглядати окремо. Зрозуміло, що є спокуса покритикувати уряд. Але що стосується саме кешбеку на пальне, то тут треба врахувати кілька факторів. Лобісти паливного ринку зараз вже розповідають, що треба знижувати податки для галузі. Але як показує практика, зниження податків не призведе до зниження цін на АЗС, по факту це буде дотація до доходу трейдерів. Тому логічно брати податки з високодохідного бізнесу та перенаправляти на підтримку тих, хто цього потребує.

- Але ж по факту зараз кешбек на пальне може отримувати і власник старенької Таврії, і власник Мерседесу останньої моделі, який міг би без цього обійтися.

- Так, ви праві. Кешбек отримує і власник авто за 1000 доларів, і власник авто за 200 000 доларів. Уряд взяв правильну ідею, але неправильно її реалізував. Треба було чітко визначити певні соціальні групи, які потребують такої підтримки: аграрії, внутрішні переселенці, волонтери, військові, які їздять на лікування чи до своїх родин. Все це можна визначати за допомогою Дії.

Фото Олексій Кущ  znaj.ua

“Ціна на пальне вище 100 грн матиме критичний вплив”

- На вашу думку, яка ціна на паливо для України буде критичною? 

- Треба спостерігати за ситуацією на світових ринках. Якщо ціна за барель нафти триматиметься на рівні 120-130 доларів місяць чи більше, це будуть серйозні наслідки і для світової економіки, і для української. Адже для нас це означатиме вартість палива більше, ніж 100 грн. за літр. Така ціна вже матиме критичний вплив. Треба враховувати і зростання ціни природного газу, а це зокрема тягне за собою мінеральні добрива та інше виробництво. Тобто аграрії змушені будуть більше витрачати і на паливо, і на добрива, і на комбікорм, а це в результаті призведе до здорожчання продукції: м’яса, молока, яєць і так далі. І безумовно буде негативний вплив на промисловість, яка використовує газ та нафтохімію.  Тому можна сказати, що це початок великої глобальної інфляції.

Фото АЗС. Джерело: IStock

- А що міг би зробити український уряд, щоб пом’якшити наслідки цієї ситуації? Китай, наприклад, давно почав нарощувати стратегічні запаси нафти, і схоже готувався до такого сценарію.

-  Я ще у 2022 році, коли війна тільки почалася, писав, що необхідно створювати стратегічні резерви на територіях сусідніх європейських країн — Польщі, Словаччини, Румунії. Резерви палива, медикаментів, продовольства, які не зможе знищити Росія. Але цього зроблено не було. І в результаті ми стали унікальним прикладом того, як країна, яка воює, отримує стратегічні ресурси буквально з коліс. Єдині резерви, які в нас є,  - це газ, який ми можемо накопичувати у газосховищах. Тому це прорахунок уряду, і виправляти, принаймні по паливу,  це вже пізно, тому що резерви не створити за місяць. На це потрібен мінімум рік. Що можна було б зробити зараз, це створити мережу невеличких заводів по переробці паливної сировини. Спрямувати на це кредити від уряду. Великі НПЗ ворог може легко вивести з ладу тими ж шахедами, а тисячі маленьких заводів могли б заповнити мінімум 15-20 % потреб внутрішнього ринку.

- А чи несе ця ситуація на енергоринку загрозу для курсу гривні?

- Якщо взяти максимально негативний сценарій — війна в Ірані йде до кінця року, різке зростання цін на паливо, Росія атакує наше газовидобування, ми втрачаємо частину газовидобутку — от при такому хард сценарії втрати нашої економіки становитимуть приблизно 10 млрд. доларів. При лайт сценарії — війна на Близькому Сході швидко завершиться, ми збережемо газові родовища — втрати будуть до 1 млрд, що не є для нас критичним. Але є ще опосередковані втрати через загальну світову дестабілізацію, якщо війна затягнеться. Це і продовольча криза, і енергетична, і загалом зниження можливостей Євросоюзу нам допомагати.

Заправка «Укрнафти». Фото: Укрнафта

“Податок солідарності на елітні авто дасть більше надходжень, ніж ПДВ для ФОПів”

- В українському парламенті зараз триває баттл щодо нових податків, які необхідно ввести заради нових кредитних траншів від МВФ: це і так званий податок на OLX, і податок на посилки з-за кордону. Наскільки цей кредит від МВФ для нас важливий, щоб йти заради цього на такі непопулярні кроки?

- Навколо цього кредиту створений певний міф, адже насправді йдеться про 8 млрд. доларів на 2 роки, з яких приблизно 70 % ми маємо повернути МВФ як сплату за попередні кредити. Ці гроші не йдуть в реальну економіку, вони поповнюють резерви Нацбанку, які без того на сьогодні рекордні. Кредит МВФ — дуже недешевий, за нього треба платити 7 % річних. Виникає питання, навіщо нам зараз цей кредит, коли резерви і так високі, а заради кредиту треба виконати купу різноманітних вимог. Певні грантові кола просувають точку зору, що МВФ  - це такий аудитор з боку Заходу, який включає зелене світло для інших донорів. Але під час війни це абсолютно не так, тому ще кредити, які нам дає Євросоюз не пов’язані з якимись економічними умовами. Вони пов’язані з тим, що ЄС вбачає в нашій підтримці елемент свого власного захисту. І надалі Європа буде вирішувати, чи давати нам гроші, виходячи з цих критеріїв, а не з критерію співпраці з МВФ. Тому це абсолютно не пов’язані речі.

- Можливо, уряд просто хоче підвищити доходи бюджету за рахунок нових податків?

- Уряд розраховує, що від всіх цих нових податків бюджет отримає додатково 40-60 млрд. грн. Якщо подивитися нашу видаткову частину — 4,8 трлн. грн., то цих грошей вистачить на 4-5 днів. При цьому такі інновації б’ють по найбільш  незахищеним підприємцям і вразливим групам населення. Наприклад, так званий податок на OLX, тобто на дохід, отриманий на цифрових майданчиках. Візьмем кур’єра Глово, який має платити податки. Ну це як податок на рікш в Індії. Але рікши не платять податки. А в нас чомусь вирішили, що умовний податок на рікш підніме доходи бюджету. Так само як податок на посилки. В нас мільйони громадян живуть за кордоном. Вони присилають своїм родичам якісь товари з Європи, родичі присилають їм щось з України. Ці посилки можуть коштувати більше 45 євро. Але платити з них податки — це повна нісенітниця. Під час війни пошта виконує соціальну функцію, вона поєднує розділені сім’ї. І заважати цьому податками — вкрай нерозумно.

Служба доставки Glovo. Фото: Glovo

- А щодо ПДВ для ФОПів, які отримують річний дохід більше 4 млн. грн.? Така норма теж є в урядовому законопроекті. 

-   4 млн. грн. - це дуже невеликий поріг. До того ж йдеться про виручку, а не про прибуток. Якщо рентабельність ФОПу 10 %, то він отримує прибуток 400 тисяч з обороту 4 млн. на рік. Якщо у нього будуть забирати 20 % ПДВ, і він не може сформувати податковий кредит, то він працюватиме собі у збиток. Адже ПДВ буде вищим за його рентабельність. Це призведе до їх масового закриття або переходу в тінь.

4 млн. покажуть офіційно, а інше будуть намагатися приховати. Що цікаво, уряд не хоче шукати гроші там, де вони буквально лежать на землі. Наприклад, в 2025 році в нас був побитий рекорд імпорту елітних авто, яких завезли на 1 млрд. євро. Якщо застосувати до них податок соціальної солідарності у 50 %, то це б дало до бюджету 500 млн. євро або 25 млрд. грн додатково. 25 млрд. грн. - це вдвічі більше того, що уряд хоче отримати від зниження планки по ПДВ для ФОПів. Цей податок не матиме негативного впливу на економіку, тому що йдеться про імпортні товари. Більше того, зменшення імпорту таких авто — це зменшення виводу валюти за кордон, що під час війни є позитивом.

В Ізраїлі, до речі, податки на імпорт авто можуть складати ще одну ціну цього автомобіля. Ну і так само відшкодування ПДВ імпортерам, яке теж встановило рекорд минулого року — більше 100 млрд. грн. 80 % цієї суми пішло експортерам сировини — руда, зерно, і т.д.. Я вважаю, що під час війни держава не має відшкодовувати ПДВ експортерам сировини, а лише при експорті складних товарів.

- Але ж треба враховувати, хто в нас експортує сировину. Це поважні люди, яких дехто називає олігархами. А олігархи мають своїх лобістів у владних колах.

- Саме так. Тому вони не дають можливості знайти тут додаткові надходження до бюджету. А тільки по цих двох напрямках  - елітні авто та ПДВ для експортерів — можна було б знайти більше 100 млрд. грн. Що б повністю покрило ті суми, які уряд планує отримати від нових податків на посилки, цифрові платформи та ФОПи.

- Це має бути політичне рішення: брати з багатих, а не з бідних.

- Так, має відбутися зміна філософії оподаткування. Не бідні мають платити за все під час війни, а і багаті теж. 

Читайте також:

• Пальне в Україні може коштувати 120 грн за літр і навіть більше: невтішний прогноз економіста;
• «Якщо не буде грошей на пенсії – їх простіше надрукувати»: експерт розповів про ситуацію в економіці України;
• Кав’ярні зникають одна за одною: що коїться з вуличним фуд‑ринком Києва і чому це лише початок.