Ощадбанк попередив про нову шахрайську схему: як не втратити гроші зі своєї картки

Зловмисники розсилають повідомлення про нібито компенсацію 2200 грн від Ощадбанку та Укренерго, пропонуючи перейти за посиланням. Це фішинг — пастка для крадіжки коштів з карток. За даними Ощадбанку, шахраї надсилають фальшиві повідомлення в месенджерах.

На фішинговому ресурсі просять ввести номер картки, термін дії та CVV-код. Після введення цих даних шахраї отримують доступ до рахунку та списують усі наявні кошти. Жодних виплат компенсації не відбувається.

Ощадбанк наголошує: банк ніколи не нараховує компенсації через месенджери та не просить вводити конфіденційні дані картки (номер, термін дії, CVV, коди з SMS) на сторонніх сайтах. Офіційний сайт банку лише один — oschadbank.ua.

Усі справжні повідомлення від банку надходять через офіційні канали: додаток «Мобільний Ощад», інтернет-банкінг або SMS з коротких номерів банку.

«Це ПАСТКА. Ощадбанк не нараховує компенсації через месенджери. Ми ніколи не просимо вводити конфіденційні дані картки на сторонніх сайтах», — йдеться в офіційному попередженні банку.

Якщо ви отримали таке повідомлення, рекомендується:

• не переходити за жодними посиланнями
• не вводити жодних даних картки
• видалити повідомлення та заблокувати відправника.

Ощадбанк. Фото: Фінклуб

Якщо ви вже ввели дані на підробленому сайті банку:

• негайно заблокуйте картку через додаток «Мобільний Ощад» або за телефоном гарячої лінії 0 800 210 800 (дзвінок безкоштовний)
• зверніться до поліції та повідомте про шахрайство.

Ощадбанк закликає поширювати цю інформацію серед рідних та знайомих, щоб запобігти втратам коштів. Фішингові схеми з обіцянками «компенсацій» від державних установ чи банків — одна з найпоширеніших форм онлайн-шахрайства в Україні.

• Національний банк України готується до фінального етапу масштабного оновлення національної валюти.
• Зловмисники використовують блекаути та стрес для обману. Фахівці пояснили, на що звертати увагу, щоб не втрапити у пастку шахраїв.
• Шахрайка серед рідних: жінка використовувала дані батьків, щоб брати на них кредити.