Роковини легендарного режисера Параджанова: його погубили інтриги влади та в'язниця — сумна доля людини-свята

Сергій Йосипович Параджанов народився 9 січня 1924 року в Тбілісі, у родині вірменських митців.

Він отримав музичну освіту в Тбілісі та Києві, а пізніше вступив до ВДІКу в Москві, де вчився у таких майстрів, як Савченко й Довженко.

Головні творіння в кіно

У 1964 році Параджанов кинув виклик радянському соціалістичному реалізму зі стрічкою «Тіні забутих предків», яка принесла йому міжнародну славу завдяки експериментальній візуальності та глибокому етнографічному шарму Карпат.

Читайте також: В Україні покажуть реставровану версію «Тіней забутих предків»: коли дивитись класику з Іваном Миколайчуком

Наступний його тріумф, стрічка «Колір граната» (1969), вважається одним із найвизначніших фільмів XX століття, символічним кінопорталом до творчості поета Саят-Нови.

Проблеми із владою

Після художньої відмови від офіційної доктрини Параджанов став об’єктом переслідувань: його звинуватили в «українському націоналізмі», «гомосексуальності» і незаконній торгівлі, і в 1973 році заарештували, відправивши до радянських таборів на 5 років.

Міжнародна кампанія на підтримку митця, до якої долучилися такі режисери як Фелліні, Трюффо й Годар, привела до дострокового звільнення в 1977 році.

Параджанов під час ув'язнення. Фото: Rambler 

Повернення до кіно

Параджанов повернувся до творчості лише у 80-х роках. У 1984 році зняв «Легенду про Сурами» (Грузія), а в 1988 – «Ашіка Керіба».

Читайте також: На зйомках нових «Месників» помітили актора, який фігурував у фейковій новині про Україну: про кого з зірок йдеться

Ці стрічки вражають поєднанням історичних народних сюжетів і візуального експерименту.

Смерть і спадщина

20 липня 1990 року Сергій Параджанов помер в Єревані від раку легенів у віці 66 років, стан здоров’я значно постраждав через роки ув’язнення й таборів.

Широко відомі митці кінематографа назвали його «магічним режисером», чиє мистецтво назавжди оновило світову культуру.

Читайте також: Вакарчук побував на унікальній екскурсії в Єревані: фронтмен «Океану Ельзи» знайшов там часточку України

Його остання робота – частково завершений фільм «Сповідь» (1990), що згодом був показаний у документальному варіанті «Parajanov: The Last.

У 1991 році в Єревані відкрили Музей Параджанова, що зберігає його колажі, ескізи й особисті речі. Похований він також у столиці Вірменії.

Могила Параджанова у Єревані. Фото: wikimedia

• Життя Сергія Параджанова – це поєднання надзвичайного таланту, ізольованості від системи, політичного тиску й неймовірної сили духу.
• Його фільми перетворили народну культуру на поетичне кіно, а його опір служив тихою революцією мистецтва в межах авторитарної системи. Після смерті він залишив спадок яскравих образів і сміливих митців, живих у серцях кінолюбителів по всьому світу.