Система лабіринтів у горі: в Австрії знайшли 300 метрів тунелів віком 7300 років
Тунелі завдовжки 300 метрів: у горах Австрії знайшли соляні копальні віком 7300 років
У горах над австрійським містом Гальштат дослідники виявили систему підземних ходів і камер залізної доби загальною протяжністю майже 300 метрів. Знахідка свідчить про видобуток, історія якого сягає 7300 років, пише The Daily Galaxy.
Важливо! Завдяки консервувальним властивостям солі в копальнях Гальштату збереглися навіть залишки їжі в дерев'яному посуді та фрагменти одягу віком у тисячі років.
Лабіринт, а не окрема печера
Нанесена на мапу мережа виявилася не поодинокою порожниною, а справжнім лабіринтом паралельних коридорів. Частина з них розміщена ярусами – просто один над одним, адже давні робітники просувалися дедалі глибше в товщу породи.
Відкриття доповнює уявлення про один із найстаріших промислових об'єктів континенту. У давнину сіль була надзвичайно цінним ресурсом: її використовували для зберігання харчів і активно торгували нею. Саме прагнення здобути цей товар визначило уклад життя цілих громад.
Масштаби вражають
За даними Віденського музею природної історії, який керує дослідженням, перші поселенці доби неоліту з'явилися в цій місцевості приблизно 7300 років тому й майже одразу взялися до роботи. Обсяги стрімко зростали: до 1200 року до н. е. вони досягали 1,5 тонни солі щодоби.
Самі ходи виявилися значно просторішими, ніж можна було б уявити. Як повідомляє Австрійське агентство преси, ширина окремих камер становить 24 метри, а висота – 20. Такі габарити пояснюються тим, що люди прокладали шлях уздовж соляних пластів. Під час геологічного буріння натрапили й на додаткові галереї, які досі лишалися непоміченими, тож справжні розміри комплексу ще належить з'ясувати.
Стійкість попри катастрофи
Робота в Гальштаті не була безперервною: родовище неодноразово потерпало від потужних зсувів, які часом серйозно порушували виробництво. Проте люди щоразу поверталися.
«Але роботи йшли своєю чергою. Це була неймовірно стійка спільнота: всього через кілька років після зсувів тут знову починали видобувати сіль», – розповів Даніель Бранднер, керівник відділу підземних розкопок при музеї.
Про це свідчать і самі розкопки: підлога камер укрита уламками й нашаруваннями, товщина яких подекуди сягає майже 9 метрів.
Що залишили по собі гірники
Найцікавішим виявилися не самі тунелі, а їхній вміст. Розбираючи відкладення, науковці знайшли зламані інструменти з найрізноманітнішими способами кріплення руків'я. Зазвичай знаряддя залізної доби були стандартизованими, тож таке розмаїття вказує: робітники експериментували з новими підходами. Про давніший, неолітичний період нагадують кирки з каменю та оленячого рогу, виявлені в інших частинах гори.
Несподівану послугу археологам зробила сама сіль. Завдяки консервувальним властивостям вона зберегла органіку майже незмінною: обвуглені соснові скалки, шматки тканини, дерев'яні миски із залишками страв і навіть екскременти. Усе це дає змогу зазирнути в буденність людей, які проводили дні в темряві підземель.
Читати по темі
- Помилка в 1 секунду за мільярди років: у Сінгапурі створили найточніший атомний годинник на лютеції
- Названо ранню можливу дату виникнення життя на Землі: 3D-моделювання розкрило таємницю хадейського періоду
- Що насправді відбувається з мозком під наркозом: вчені розкривають загадку