☰
WAR

Як Києву працювати під час тривалих тривог: експерт запропонував новий підхід

Уляна Виноградова
6
Повітряна тривога. Фото: Соцмережі
Багатогодинні повітряні тривоги створюють для Києва не лише безпекові, а й організаційні проблеми. Експерт пояснив, як можна змінити підходи до роботи міських установ, зокрема дитячих садків.

Затяжні тривоги паралізують Київ: експерт пояснив, як місту адаптуватися

Масовані російські атаки та тривалі повітряні тривоги дедалі сильніше впливають на роботу Києва. Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко вважає, що тривалі атаки можуть використовуватися Росією не лише для безпосереднього ураження цілей, а й для психологічного та організаційного тиску на міста, пише ТСН.

Важливо! Через безпекові обмеження зупиняється транспорт, не відкриваються окремі заклади, а батьки стикаються з труднощами через правила роботи дитячих садків. 

Повітряна тривога. Фото: Соцмережі

Як тривалі тривоги впливають на роботу столиці

Однією з проблем стають ситуації, коли повітряна тривога триває кілька годин. У цей час робота частини установ і підприємств обмежується, а мешканці змушені змінювати свої плани.

Особливо гостро питання постає для батьків маленьких дітей. За правилами, які діють у Києві, під час повітряної тривоги працівники дитсадків мають діяти відповідно до затвердженого плану реагування, а діти та персонал — перейти до укриття. Ці вимоги поширюються як на «жовтий», так і на «червоний» рівень загрози.

Тривалі атаки можуть створювати додатковий тиск

За словами Романенка, тривалі обмеження ускладнюють роботу дитсадків, шкіл, офісів, магазинів та інших установ. Експерт вважає, що в таких умовах цивільна інфраструктура має адаптуватися до нових викликів.

Романенко окремо звертає увагу на проблему централізованого ухвалення рішень. На його думку, однакові правила не завжди враховують ситуацію в конкретному районі чи мікрорайоні.

Атака. Фото: Соцмережі

Які зміни пропонує військовий експерт

Романенко пропонує деталізувати інформацію про рівень загрози та передавати її керівникам міських і районних установ, директорам шкіл та дитсадків, а також підприємствам.

На його думку, це дозволило б ухвалювати рішення з урахуванням конкретної ситуації на місці, а не керуватися лише загальним рівнем тривоги для всього міста.

Водночас експерт наголошує, що будь-які зміни мають враховувати безпекові ризики. Йдеться, зокрема, про пошук компромісу між необхідністю захисту людей та можливістю продовжувати роботу міської інфраструктури.

Що пропонують змінити в роботі дитсадків

Освітня омбудсменка Надія Лещик також вважає проблему тривалих тривог актуальною. Вона пропонує Києву врахувати досвід прифронтових міст, де заклади освіти вже тривалий час працюють в умовах постійних безпекових загроз.

Один із запропонованих варіантів — домовлятися з працівниками дитсадків, які живуть неподалік і можуть за необхідності швидко дістатися закладу. При цьому, за словами омбудсменки, йдеться саме про добровільну участь, а не примус педагогів виходити на роботу під час небезпеки.

Такий працівник міг би прийняти дітей і провести їх до укриття, а після прибуття інших вихователів роботу груп організовували б відповідно до ситуації.

Повітряна тривога. Фото: ТСН

У Києві пропонують переглянути правила

Ще один варіант — запровадження чергувань працівників та постійного зв’язку між батьками й адміністрацією дитсадків. Це дозволило б заздалегідь розуміти, чи є в конкретному закладі людина, яка може прийняти дитину.

За словами Лещик, чинний регламент роботи закладів освіти у столиці є занадто жорстким для умов, у яких місто перебуває зараз. Тому, як вона зазначила, освітній омбудсмен звернувся до КМДА щодо можливого перегляду документа з урахуванням безпекових викликів.

Водночас офіційна позиція Києва наразі полягає в тому, що правила роботи дитсадків під час повітряної тривоги залишаються незмінними: працівники діють за планом реагування, а діти та персонал переходять до укриття.

Таким чином, дискусія стосується не скасування безпекових заходів, а пошуку способів організувати роботу міста та соціальних установ так, щоб вони могли функціонувати в умовах тривалих загроз без зниження рівня захисту людей.

Читати по темі