Шлях для відступу окупантів: у ГУР пояснили, чому Кримський міст досі стоїть

Чому Керченський міст втратив стратегічну роль для фронту

Керченський міст більше не є ключовою транспортною артерією для забезпечення російських військ на фронті. Про це під час конференції YES Annual Meeting 2026 заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скибицький, передає видання Kyiv Post. Завдяки точковим ударам сил оборони по транспортних вузлах у Криму логістичні ланцюги ворога через півострів вдалося суттєво порушити.

«Сьогодні він дійсно не є настільки стратегічно важливим об’єктом для Російської Федерації», — підкреслив Скибицький.

Більшість військових вантажів росіяни тепер спрямовують через Ростовську область РФ і далі так званим сухопутним коридором через тимчасово окуповану територію півдня України. Для Володимира Путіна ця конструкція залишається насамперед символом окупації, проте в ГУР бачать у ній іншу практичну функцію.

«Можливо, це один із способів для російських окупантів повернутися додому», — зазначив генерал-майор.

Вадим Скибицький. Фото: detector.media

Як змінилися ризики ядерних загроз з боку Кремля

Раніше перспектива знищення Кримського мосту викликала серйозні побоювання серед західних партнерів, які остерігалися різкої ескалації та відкритих ядерних погроз із боку Москви.

Проте зараз воєнне значення об'єкта знизилося, а саме питання сприймається набагато ширше: чи наважиться Кремль застосувати тактичну ядерну зброю в разі великої воєнної поразки на полі бою. За оцінкою Скибицького, будь-який подібний крок Москви матиме важкі наслідки далеко за межами України та повністю перекреслить баланс безпеки у світі.

Володимир Путін. Фото: росзмі

Як Україна планує знешкоджувати ракетну небезпеку

Наразі найбільшою загрозою для України залишається кампанія ударів балістичними ракетами та дронами. За інформацією ГУР, лише у вересні російська оборонка зирається випустити не менше 100 балістичних ракет, активно використовуючи також північнокорейські зразки.

Щоб протистояти цьому, розвідка застосовує багаторівневу стратегію. Вона включає постачання ракет-перехоплювачів від партнерів, удари по заводах-виробниках на території РФ, превентивне ураження пускових установок у Курській і Воронезькій областях та блокування постачання іноземних деталей через санкції.

«Ми абсолютно точно знаємо всі підприємства, заводи та компанії, які беруть участь у виробництві таких балістичних ракет на території Росії», — наголосив Вадим Скибицький.

Окремим фактором залишається виробництво за участі китайських компаній на відстані понад 2000 км від України. Водночас виявлені проблеми РФ із закупівлею двигунів свідчать, що системний тиск на логістику дає реальні результати.

Читайте по темі

•  Одеса, Миколаїв, Тернопіль та захід України опинилися під ударом: наслідки атаки РФ в ніч на 13 вересня.
•  Перший в історії бій між морськими безекіпажними катерами: ВМС ЗСУ показали відео.
•  Не вкрали, так розбомбили: Росія атакувала завод польської компанії, яка виробляє унітази