WAR

Знов у вогні: що пережив Успенський собор Лаври за майже 1000 років історії та яких руйнувань зазнав зараз

Олег Норов
113
Пожежа в Успенському соборі. Фото: ДСНС Києва
У ніч на 15 червня 2026 року російська армія здійснила масований комбінований обстріл України, цинічно скерувавши зброю проти історичної спадщини та цивільних.

Головним епіцентром ворожого терору став Київ, де внаслідок влучань спалахнули пожежі у Мистецькому арсеналі та на даху славетного Успенського собору Києво–Печерської Лаври.

Пожежа в Лаврі та повторні удари по Арсеналу

Масштабна повітряна атака призвела до серйозних руйнувань у самому серці столиці. Ракетні удари спричинили займання покрівлі головного соборного храму Києво–Печерської Лаври – Успенського собору, де площа вогню швидко сягнула майже 800 квадратних метрів.

Пожежа в Успенському соборі. Фото: ДСНС Києва

Рятувальники ДСНС вели запеклу боротьбу з полум'ям у надскладних умовах і вже о 8:35 ранку зуміли повністю ліквідувати пожежу на даху святині.

Пожежа в Успенському соборі. Фото: ДСНС Києва

Проте прямо під час гасіння вогню ворог здійснив повторний підступний удар поруч.

Цілю чергової атаки став розташований поблизу Національний культурно–мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал».

Там спалахнула сусідня будівля, а площа займання склала понад 1000 квадратних метрів, що змусило залучити додаткову спецтехніку.

Жертви у Києві та знищення культурних об'єктів 

Загалом у Києві через падіння уламків та прямі влучання зафіксовано 26 осередків пожеж, загальна площа яких перевищила 6000 квадратних метрів.

До ліквідації наслідків залучили понад 1200 рятувальників та поліцейських, а також пожежну авіацію.

Внаслідок терористичних обстрілів в Оболонському, Солом’янському та Голосіївському районах столиці загинули четверо мирних мешканців.

Десятки людей отримали поранення різного ступеня важкості, пошкоджено щонайменше 26 житлових будинків.

Знищені приміщення кіностудії О. Довженка. Фото: ukrinform

Окупанти свідомо цілили по об'єктах освіти та мистецтва:

Багатовікова історія руйнувань та відродження Успенського собору в Києві

Не вдалось завантажити відео.

Нинішній удар по Успенському собору поповнив трагічний список руйнацій, яких ця видатна пам'ятка архітектури зазнавала протягом своєї історії.

Перші значні пошкодження храму зафіксовані ще 1096 року під час жорстокого нападу печенігів на Київ.

Згодом, у 1230 році, собор частково зруйнував потужний землетрус, а під час татаро–монгольської навали 1240 року загарбники повністю розграбували будівлю та обвалили її склепіння.

Храм стояв пусткою, аж поки у 1470 році його повністю не відбудував київський князь Симеон Олелькович.

Нова біда спіткала Лавру у квітні 1718 року – грандіозна пожежа знищила дерев'яну забудову і залишила від собору лише голі кам'яні стіни.

У листопаді 1941 року, в період нацистської окупації, було знищено Успенський собор – головну святиню Києво-Печерської лаври. До сьогодні історики не дійшли згоди щодо винуватців цієї трагедії, адже обидва тоталітарні режими демонстрували байдужість до архітектурної спадщини. Основних теорій дві:
  1. Радянська версія: Під час відступу з Києва восени 1941 року війська НКВС замінували ключові об’єкти, включаючи Лавру. Вибух міг бути здійснений дистанційно вже після захоплення міста німцями з метою тактики «випаленої землі».
  2. Німецька версія: Окупанти звинувачували у диверсії радянських агентів, проте сучасні дослідники припускають, що нацисти могли навмисно підірвати собор як акт терору або щоб знищити осередок української культури перед візитом словацького лідера Йозефа Тисо.

Святиню вдалося повністю відродити з попелу лише за часів незалежності України, у 1999–2000 роках.

Читати по темі

  • Російські дрони вчергове атакували залізничну інфраструктуру: Мінрозвитку про атаку на Харківщину.
  • У травні 2026 року в Україні зафіксували найбільшу кількість жертв серед цивільного населення за останні чотири роки.
  • Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що 12 червня російські окупанти завдали терористичного удару по логістичному центру.