«Син боїться виходити на вулицю»: німецькі журналісти розповіли про критичну ситуацію в Херсоні
Наразі близько 80 відсотків місцевого населення були змушені покинути свої домівки, рятуючись від масштабних обстрілів. Замість звичного міського шуму тепер тут лунає лише смертоносне дзижчання сотень ворожих безпілотників, про що йдеться у великому репортажі з місця подій від журналістів німецького видання BILD.
Як місцеві жителі Херсона намагаються врятуватися від російських безпілотників
«Вчора я хотіла вийти з моїм 15-річним сином. Він уже кілька днів боявся виходити з дому, і не минуло й п'яти хвилин, як "Шахед" вибухає зовсім поруч і лякає нас до смерті. Мій син тепер не хоче виходити на вулицю, він відмовляється залишати квартиру», — зі сльозами на очах розповідає місцева жителька Ірина.
Дорога до обласного центру нині виглядає вкрай моторошно, адже понад десять кілометрів траси вкрито спеціальними захисними сітками, обабіч яких лежать згорілі цивільні автомобілі. Окупаційні війська щодня випускають по міських кварталах від сотні до шестисот безпілотників різного розміру, змушуючи владу перетворювати цілі вулиці на своєрідні тунелі для порятунку людських життів.
Обстріли Херсон. Фото: armyinform.com.ua
Чому військові не можуть збивати абсолютно всі ворожі цілі
Українські захисники з мобільних вогневих груп цілодобово полюють на ворожі апарати, успішно приземляючи десятки смертоносних цілей. Проте найбільшу небезпеку для населення зараз становлять новітні камікадзе на оптоволоконному керуванні, які фактично неможливо завчасно виявити за допомогою стандартних засобів радіоелектронної боротьби.
«Сьогодні ми боремося з усіма видами дронів. Маленькі квадрокоптери, середні і навіть великі "Шахеди". Вони не відображаються на наших радарах, тобто ми шукаємо їх тільки на слух і візуально», — пояснює специфіку своєї надскладної роботи один із військових мисливців за безпілотниками на псевдо Лапа.
Обстріли Херсона. Фото: Суспільне
Як продовжується життя у напівзруйнованому Херсоні під час війни
«Тут, в укритті, ми зібрали дітей і батьків разом, щоб дати їм безпечне місце — місце для емоційного розвантаження», — ділиться 39-річна Олександра, яка створила глибоко під землею безпечну школу для малечі.
Незважаючи на постійну смертельну загрозу та колосальні руйнування цивільної інфраструктури, незламні люди відмовляються здаватися. У місцевому пологовому будинку жінки продовжують дарувати світові нових українців, називаючи новонароджених дівчаток переможним іменем Вікторія, попри те, що загальна народжуваність впала на разючі дев'яносто відсотків порівняно з довоєнними часами.
Читайте по темі
- Сили оборони України уразили НПЗ «Лукойл» та стратегічні об’єкти рф: Генштаб повідомив про результати атак.
- «Ми на сьогодні не в пріоритеті»: Зеленський попередив про ризик скорочення поставок Patriot в Україну.
- Десятки постраждалих, більшість з яких – діти: наслідки російських обстрілів Сумщини та Одеси