Золото Олімпіади задовго до Беленюка та Харлан: Наталія Скакун святкує 44-й день народження
Наталія Скакун народилася 4 серпня 1981 року на території Росії, де служив її батько, але згодом сім'я майбутньої спортсменки переїхала на постійне місце проживання у село Лебедин, що у Київській області.
Шкільні часи дівчина присвячувала також і спорту, зокрема цікавилася не тільки важкою атлетикою, а також і футболом, баскетболом, волейболом і настільним тенісом. Згодом її тренер змусив зосередитися на чомусь одному.
«В один прекрасний момент мені тренер сказав: «Наташо, я розумію, що ти активна, зараз у тебе сил вистачає на всі види спорту, якими ти займаєшся. Але я тобі рекомендую вибрати якийсь один і вкладати всі сили в нього». Тоді я прийняла для себе рішення залишитись у важкій атлетиці», – згадувала Скакун у коментарі Суспільному.
Згодом Наталія переїхала до Чернігова на запрошення тренера Олександра Рикова, де певний час проживала і саме в цьому місті готувалася до першої в своєму житті Олімпіади, але в 2000 році в Сіднеї зайняла лише сьоме місце.
Читайте також: Від Донецька до Лісабона: голкіперу збірної України Трубіну виповнилося 24 роки
Пік її спортивної кар'єри припав на Олімпійські ігри 2004 року в Афінах, де Скакун стала першою українською важкоатлеткою, яка виборола олімпійське золото. Вона перемогла у ваговій категорії до 63 кг, а у поштовху навіть встановила новий олімпійський рекорд (135 кг).
Не вдалось завантажити відео.
- Серед досягнень Наталії також можна згадати золоту нагороду чемпіонату світу-2003 у Ванкувері, перемогу на чемпіонаті Європи у Анталії-2002, а також бронзові нагороди європейських першостей у Софії та Тренчині.
- Після завершення спортивної кар’єри Наталя не залишила важку атлетику. Зараз вона працює як старший тренер жіночої національної збірної України, допомагаючи виховувати нових чемпіонок. Під її керівництвом молоді спортсменки вже досягають успіхів на міжнародному рівні.
Читайте також: Матч без голів, але з декольте: футболіст під час гри ховав «очі» коханої від телекамер – вийшло не дуже