Лужний у своїй книзі пройшовся по Леоненку, Хацкевичу і Сабо: легенди Динамо дали жорстку відповідь

Колишній капітан Динамо і збірної України Олег Лужний у співавторстві з журналістом Романом Бебехом випустив автобіографічну книгу під назвою «Без компромісів. Чесна історія нашого футболу».

У книзі легендарний Лужний описував свій кар’єрний шлях від Динамо до Арсеналу, а також тренерську роботу – латвійська Вента, Динамо, Таврія. З-поміж інших тем, Олег Романович жорстко пройшовся по своїх колишніх партнерах, тренерах і навіть президенту Динамо.

Редактор сайту BLIK.ua Андрій Піскун вирішив надати слово у відповідь тим, кого зачепив Олег Лужний. У нас в гостях побували:

• Віктор Леоненко (колишній нападник Динамо і збірної України);
• Олександр Хацкевич (колишній півзахисник Динамо, а потім головний тренер київського клубу)
• Йожеф Сабо (колишній головний тренер Динамо).

«Тут вже дитячим садком попахує. Я так жартував! Думав, і Лужний це розумів»

– Вікторе Євгеновичу, Лужний пише, що гру зі Спартаком ви подали як власну перемогу і задається питанням: «А чому це Леоненко – герой, адже робота форварда – забивати, не мені ж, правому захиснику, забивати голи або Кутепову, воротарю?». Ви відчули себе великою зіркою тоді?

ЛЕОНЕНКО: Це журналісти почали писати, що я самотужки вирішив результат матчу, вболівальники теж були не проти. Я тут до чого? Хочу задати питання Лужному: я став гірше грати після того, як про мене почали добре писати у пресі?! Я згоден з Лужним, що нападник повинен забивати і віддавати, що я й робив, і досі це кажу. 

Великою зіркою, як каже Лужний, я себе ніколи не відчував, а відчував себе серйозним футболістом. Мене всі в команді вважали таким, можете у будь-кого запитати з 90-х. 

Але всі тренери, крім Петровича [Павлова], звинувачували в тому, що у мене зайва вага. Я їм, дурним, пояснював, що у мене хокейна фігура – купа м'язів, а жиру нема. Тому я і бігав швидко. З зайвою вагою так не побіжиш.

– Лужний писав, що ви називали себе «папочкою» і говорили, що «втомилися вже всіх тягнути», на вас команда тільки і виїжджає?

ЛЕОНЕНКО: (сміється, – прим. А.П.). Тут вже дитячим садком попахує. Я так жартував! Думав, і Лужний це розумів. Коли півжиття на базі, то треба щось вигадувати, щоб було смішно. Це не зараз, коли приїхали за дві години до матчу, зіграли і поїхали додому. 

Я навіть на базі різні ігри вигадував, щоб не було нудно, крім карт і нард. Пам'ятаю, в Норвегії купив дартс, у нас в той час його було не дістати, і ми кидали дротики всією командою. Хто менше за всіх набирав очок, повинен був проповзти під більярдним столом.

– Лужний уточнював, що ви жартували, при цьому кажучи, що в «кожному жарті є лише частка жарту» і що він намагався вас заспокоїти, тому що іноді ви сідали на голову. Шевченку і Реброву говорили: «Ну що, чайники, вирішили, хто буде грати з татком попереду?».

ЛЕОНЕНКО: Це було один раз, і то – при Лужному. Я можу ще раз повторити, що то був жарт, але хтось доніс це Лобановському. Можливо, через це я і перестав грати в першій команді Динамо. Якщо Лужного щось не влаштовувало в мені, то чому він це не сказав тоді, а починає говорити тільки зараз? Я б йому пояснив, що це жарт.

Віктор Леоненко. Фото: УНІАН

«Лобановський, коли прийшов, відразу мені сказав: «Будеш забивати два голи, будеш грати». Подивився б на Лужного в цій ситуації»

– Далі Лужний пише, що вас розбалували, тому що дозволяли собі так поводитися: купили вам квартиру в центрі Києва, дали найбільшу зарплату, плюс преса вас на руках носила. У підсумку ви вирішили, що є королем футболу та українським Пеле з Тюмені. Наприкінці Лужний віддає вам належне і каже, що ви дійсно були сильним футболістом і за потенціалом не слабкішим за Шевченка.

ЛЕОНЕНКО: Я не розумію, навіщо Лужний про це говорить. Не тільки ж мені дали квартиру. Наді мною жив Веремеєв, у сусідньому під'їзді – Шаран, Дем'яненко, Яковенко, Цвейба, адміністратор команди. Лужний їм не хоче задати питання?

Це сьогодні квартиру можна не давати, футболісти з нинішніми зарплатами можуть їх купити, причому – за кордоном. Я ж не сам відібрав квартиру у президентів, мені її заслужено дали. Те, що я отримував більше за всіх, то я тут при чому? Тому смішно читати, що мене розбалували.

Якщо мене розбалували, то як я міг ставати кращим футболістом України кожного року?! Я взагалі не розумію, чого Лужний від мене хоче. Більшість з того, що він написав, я говорив вже давно і ніхто мене не називав «зазвездившимся». Ті, хто зловив зірку, закінчують, а не грають стабільно кожен матч.

– Лужний сказав, що якби вас продали, то ви могли б побудувати класну кар'єру в Європі. Куди вас могли продати з Динамо, зізнавайтеся?

ЛЕОНЕНКО: Тут питання до Ігоря та Григорія Михайловичів [Суркісів]. Це вони мене не продали. Навіть зараз з Динамо важко виїхати за кордон, а уявіть, як було в той час, та ще й без агентів. Мною Тоттенхем цікавився, але у них не вистачало грошей, які запросило Динамо.

У Сандерденд я сам їздив на перегляд на запрошення мого друга з Англії, це не Динамо домовлялося. Але я був після травми, в коліні рідина, тому не склалося.

Також в Японію у Йокогаму сам літав, друг домовився. Японський клуб пропонував рік контракту, а Григорій Михайлович хотів три. На цьому все закінчилося. Стоїчкова теж спочатку підписали на рік, а потім продовжили.

– Яку ж суму за вас хотіло Динамо, що Тоттенхем та інші клуби не змогли її потягнути?

ЛЕОНЕНКО: Цього ніхто не знає, крім Григорія Михайловича. Я думаю, скільки б не давали, все одно мало б було.

________________________________________________________________________________________

🔥Більш детально про зірвані трансфери Леоненка, включаючи Кайзерслаутерн, можна ПРОЧИТАТИ ТУТ❗️

________________________________________________________________________________________

– Повернемося до книги Лужного. Він пише, що ви не вміли поводитися в колективі, і коли прийшов Лобановський, «цього «татка» відразу перевели в другу команду, де він і скис. Васильович не любив тих, хто ставить себе вище за команду».

ЛЕОНЕНКО: Я не згоден з тим, що я скис у дублі. Лобановський, коли прийшов, відразу мені сказав: «Будеш забивати два голи, будеш грати». Подивився б на Лужного в цій ситуації! Я в дублі таку команду створив, що Григорій Михайлович просив касети з нашими матчами. У дублі тоді виступали Хацкевич, Калитвинцев, Михайленко, брати Маковські. 

Пам'ятаю, як дубль грав проти Динамо-3 в Кубку України. Ми програємо 0:2 після першого тайму. У перерві в роздягальню залітає розлючений Григорій Михайлович: «Ви що робите?». Я кажу: «Все буде нормально, заспокойтеся». У підсумку ми перемогли 5:2, я забив два голи і віддав три асисти, або навпаки, вже не пам'ятаю.

Я ніколи не ставив себе вище команди, а якби ставив, то зі мною б ніхто не розмовляв і Лужний у карти б не грав. Лобановський мене не любив, тому що я його не боявся. Всі, хто залишився при ньому в команді, боялися його як вогню. Ось про це треба було написати Олегу Романовичу.

Коли я побачив ТТД, які вимагав Лобановський, то почав сміятися. Гравці почали віддавати один одному паси, аби тільки 15 дотиків зробити за 15 секунд, щоб ТТД набрати. Після матчу не гру розбирали, а хто скільки ТТД зробив. 

«Я на Лужного не ображений, але спілкуватися, швидше за все, не буду, а то знову щось дитяче в книзі напише»

– Які у вас були стосунки з Лужним під час ігрової кар'єри?

ЛЕОНЕНКО: Завжди нормальні. Я ніколи про нього погано не говорив. Єдине, що він міг зірватися і почати кричати на гравця, навіть коли той не винен. Але це робочі моменти.

– Як ви думаєте, чому Лужний у своїй книзі «пройшовся» по вас, Хацкевичу, Сабо та інших?

ЛЕОНЕНКО: Не знаю. Може, він на мене образився за те, що капітаном зробили Калитвинцева. Для нього і Калитвинцева – це важливо, а для мене ні. Я капітаном ніколи не хотів бути.

– А ви причому до того, що Калитвинцева зробили капітаном?

ЛЕОНЕНКО: Можливо, Лужний подумав, що я цьому посприяв, тому що саме я порадив Григорію Михайловичу запросити Юрія в Динамо, але до його капітанства я не маю ніякого відношення. Думаю, Григорій Михайлович сам взяв і призначив Калитвинцева. 

Тут треба знавців з «Що? Де? Коли?» викликати, тому що я багато чого не розумію з висловлювань Лужного. Реально пахне дитячим садком, образами і непрофесіоналізмом.

– Чи будете ви і далі спілкуватися з Лужним і чи потиснете йому руку при зустрічі?

ЛЕОНЕНКО: Я на нього не ображений, але спілкуватися, швидше за все, не буду, а то знову щось дитяче в книзі напише. Але при зустрічі, звичайно, привітаюся. 

Олег Лужний. Фото: dynamomania

***

«Навіщо тоді Лужний вдруге пішов у Динамо на роботу, коли я його покликав помічником, до людей, які не вміють керувати?»

– Олександре Миколайовичу, як прокоментуєте цитату Лужного з його книги: «Коли команда робила трансфери захисників, то мені навіть не давали їх дивитися, хоча б по відео. Так було з покупками Піваріча, Кендзьори, Шабанова. Виходить, від мене навіть експертизи не вимагалося. Я зробив для себе висновок, що головний тренер навіть не цікавився моєю думкою? 

ХАЦКЕВИЧ: Олег Романович – шанована людина, не тільки в українському футболі, але й в англійському. Він має свою думку і своє бачення на різні теми, тому його заява мене не особливо здивувала. 

Я читав уривок з книги Олега Романовича, де він висловився про братів Суркісів у часи, коли був виконуючим обов'язки головного тренера – що ці люди не вміють керувати футбольним клубом. От це для мене було дивно. Навіщо тоді Лужний вдруге пішов у Динамо на роботу, коли я його покликав помічником, до людей, які не вміють керувати? 

Що стосується його заяви, що його думкою не цікавилися щодо Піваріча, Кендзера і Шабанова, то я не пам'ятаю цей момент і чи було у нього взагалі бажання дивитися цих футболістів. Всі питання, які стосувалися трансферів, ми обговорювали з Шацьких і селекційним відділом, але останнє слово завжди було за мною і президентом. Я вже не пам'ятаю, чи був присутній при цих розмовах Лужний, але він точно був залучений в командний процес. 

Я точно пам'ятаю, що Олег Романович пропонував лівого захисника Василя Кравця, але у нас тоді був Піваріч, потім з'явився Миколенко. Я тоді сказав, що Віталій буде заміною Піваріча в майбутньому. 

– Лужний у своїй книзі пише, що це він переконав вас дати шанс Миколенку і частіше йому довіряти.

ХАЦКЕВИЧ: Я ж кажу, що думка Лужного теж враховувалася. Але першим, хто запропонував кандидатуру Миколенка, був Шацьких, який працював з ним в Академії та U-19. А те, що Олег Романович «переконав мене», то помічники і потрібні для того, щоб в деяких моментах переконувати головного тренера. Його думка, як захисника, для мене була важливою. Нехай тоді буде досягненням Лужного те, що Миколенко заграв у Динамо.

Скажу одне прислів'я: «Якщо зробив людині добро, то відійди на безпечну відстань, щоб хвилею подяки не накрило». 

Олександр Хацкевич. Фото: ФК Динамо

«Я – добрий поліцейський, Лужний – злий поліцейський, а Шацьких – нейтральний. Так і працювали»

– Також Лужний говорив, що коли ви відбували дискваліфікацію в матчі з Олімпіком, він вивів команду на поле, хотів зробити заміну, але ви йому не дозволили. Іноді ви давали йому слово в роздягальні, коли ситуація ставала критичною, і потрібно було підвищити голос, в цей момент «футболісти лякалися, як миші». Але, каже Лужний, на емоціях далеко не заїдеш, і потрібна системна робота.

ХАЦКЕВИЧ: Я пам'ятаю гру з Олімпіком. Я спостерігав за матчем з верхньої трибуни «Олімпійського», а Лужний був на бровці. Зараз є зв'язок і тренерський штаб спілкувався зі мною під час матчу, коли хотів провести заміни, ми радилися. Але в тій грі головним тренером був Лужний, і я надав йому всі повноваження. 

Олег Романович – дуже імпульсивна людина, і саме тому я запросив його до свого штабу, щоб була різноманітність. У нього завжди є своя думка, і він спокійно міг її висловлювати, як і будь-який інший мій помічник, але останнє слово щодо основного складу завжди було за мною.

А те, що Олег Романович підвищував голос і футболісти лякалися, то із сьогоднішнім поколінням не завжди потрібен батіг. Ми були різні: я – добрий поліцейський, Лужний – злий поліцейський, а Шацьких – нейтральний. Так і працювали.

– Лужний каже в книзі, що ви працювали в інтересах однієї контори, не називаючи її, але можна здогадатися, що він має на увазі ProStar Шаблія. Як приклад, він наводить трансфер «лівого» Кадірі.

ХАЦКЕВИЧ: Нехай він тоді прямо скаже, в інтересах якої контори я працював? У нас були футболісти і з ProStar, і від інших агенств. Динамо працювало з багатьма, а у мене в той час взагалі не було контракту з жодним агентом. 

Коли ми шукали підсилення, то, в першу чергу, дивилися на своїх вихованців, потім на внутрішній чемпіонат і вже потім йшов іноземний вектор. Ми постійно були в контакті з селекційним відділом. Я не міг один приймати рішення без Михайличенка, Безсонова і президента клубу.

«Мені взагалі цікаво, а Олег Романович сам читав свою книгу, що там написали? Цікаво, скільки там позитиву, сподіваюся, не один негатив»

– Як вам взагалі працювалося з Лужним?

ХАЦКЕВИЧ: Звичайно, у нас були і розбіжності, і суперечки, але це нормальний процес – коли у людей є різні думки. Якщо всі будуть піддакувати головному тренеру, то прогресу не буде. У нас із Олегом Романовичем були нормальні відносини. Через два роки я підписував з Динамо новий контракт і якби мене не влаштовувала робота Олега Романовича, то його не було б у моєму тренерському штабі, але я продовжив з ним роботу. Думка Лужного для мене завжди була важливою і у нього теж було чому повчитися.

– Вас здивувало, що він у книзі таке написав про вас?

ХАЦКЕВИЧ: Я вам на початку наводив приклад його висловлювання про братів Суркісів. Для мене дивно, що Лужний таке сказав про них. По Леоненку, Сабо, Калитвинцеву він також пройшовся.

Мені взагалі цікаво, а Олег Романович сам читав свою книгу, що там написали? Я її обов'язково прочитаю. Цікаво, скільки там позитиву, сподіваюся, не один негатив. 

Олегу Романовичу є, що розповісти: про перехід з радянського футболу в чемпіонат незалежної України, про Динамо, Арсенал, збірну. Ось це було б цікаво почитати, а не про те, хто як працював. У кожній книзі повинен бути хепі-енд.

***

«Я з Гордоном привів на базу екстрасенса бабу Марію? Я був категоричним противником того, щоб на базі були жінки»

– Йожефе Йожефовичу, ваша думка про Лужного?

САБО: Про Лужного я можу сказати тільки хороші слова. Він випередив свій час. Лужний на позиції правого захисника в 90-ті робив те, що нинішні гравці. Олег встигав грати і в атаці, і в обороні, робив відмінні різані передачі, у нього був хороший відбір. Також він був фізично добре підготовлений і злий, що важливо для захисника. На полі він був помічником головного тренера, гравці його слухалися і поважали.

Шкода, що тренерська кар'єра поки не складається. Можливо, зараз Маккабі (Хайфа) очолить, подивимося. Я бажаю йому тільки удачі.

– Лужний у своїй книзі написав, що під час ігрової кар'єри до нього був інтерес з боку Ковентрі, ви про це знали, але не сказали йому. Це правда?

САБО: Коли я очолював Динамо, щодо Лужного не було ніяких пропозицій. Принаймні, до мене ніхто не звертався.

– Також Лужний незадоволений тим моментом, що ви не випустили його в основі збірної в першому матчі зі Словенією, а зробили ставку на спартаківця Парфьонова. Таким чином, ви нібито виховували Лужного. Він каже, що ви «начудили» зі складом і через це ми програли. Що можете відповісти?

САБО: Хтозна, що він там пише. Я вже всіх деталей з того матчу не пам'ятаю. Через деякий час один хорватський футболіст мені сказав: «Ви не могли тоді виграти. Там ще до гри все було вирішено». 

Те ж саме і проти Хорватії було, коли Реброва збили в штрафному, а арбітр не поставив пенальті. Чистий м'яч Косовського арбітр не зарахував у першому таймі . Гравці навіть плакали в роздягальні. Суддя нас просто вбив. Арбітрів за добу до гри міняли. Жах, що творилося! Нас у той час не любили і асоціювали з Росією.

Ще й невезіння зіграло велику роль. В іншому моменті проти Словенії Шовковський просто б вибив цей м'яч в аут, а тут... Але я Саші після матчу жодного поганого слова не сказав, треба було його підтримати.

Йожеф Сабо. Фото: з відкритих джерел

– Лужний згадував випадок перед матчем з Ксамаксом у Лізі чемпіонів, як ви з журналістом Дмитром Гордоном привели на базу Динамо екстрасенса бабу Марію, щоб вона допомогла команді здобути результат.

САБО: Звідки він це взагалі взяв? Я точно нікого не приводив. Лужний або вигадав цю історію, або, можливо, хтось інший приводив, але я про це не знав. Я був категоричним противником того, щоб на базі були жінки. Також взагалі не прихильник екстрасенсів і гадалок.

– Як думаєте, чому Лужний таке написав про вас?

САБО: Не знаю. Час минув, а вони починають щось розповідати. Половина – правда, половина – ні. Он Леоненко такі речі часом говорить, що на голову не натягнеш. Нехай про себе розповідають, а не про інших.