«Через рік віддали тіло»: Павло Зібров розповів про загибель близького друга на фронті

Народний артист України Павло Зібров розповів про найболючішу особисту втрату за час повномасштабної війни — загибель на фронті близького друга та незмінного помічника Сергія. Про цю трагедію виконавець відверто розповів в інтерв'ю журналістці Аліні Доротюк, назвавши загибель рідних людей своїм найбільшим страхом у житті.

Тринадцять років відданої роботи та справжньої дружби

Чоловік пропрацював у родині артиста 13 років і за цей час став по-справжньому близькою людиною. Він брав на себе безліч побутових і організаційних справ: відвозив дитину, вирішував хатні питання та допомагав команді співака на виступах — супроводжував балет, бек-вокал, возив артистів на радіо й зйомки.

«Він не просто водій. Це людина-помічник, член нашої сім'ї. І, на жаль, він за три дні до того, як зник безвісти... Потім через рік віддали тіло, і ми його поховали. Це була велика біда. Коли втрачаєш того, кого знаєш і любиш — це величезний біль», — поділився пережитим Зібров.

Павло Зібров. Фото: скриншот з відео

Остання зустріч, подарунки та фатальний дзвінок

Сергій пішов боронити Україну ще на початку вторгнення й воював близько трьох років. Незадовго до трагедії бійця відпустили на кілька днів додому, і він одразу заїхав у гості до артиста, ніби відчуваючи потребу попрощатися.

«Він заїхав до нас, привіз мені мій улюблений коньяк, дружині Марині — її улюблений лікер, а собаці Габі привіз два кілограми ковбаси. Вівчарка його дуже любила. Ми дві години сиділи й говорили. У нього був такий оптимізм: каже, що воює вже три роки, ще трошечки потерпіти — і повернеться додому», — пригадав співак.

Зв'язок із захисником обірвався раптово: він зателефонував 25 числа, аби привітати Марину Володимирівну з днем народження, а вже наступного дня зник безвісти під час виконання бойового завдання. Лише через рік пошуків і невідомості тіло воїна вдалося повернути та з почестями поховати.

Чому війна змінила творчість співака

Співак зізнався, що регулярні обстріли та загибель знайомих залишають глибокий відбиток на душі. Попри те, що все життя Зібров писав радісні та танцювальні композиції, під час великої війни створювати легку музику самостійно йому стало вкрай важко.

Зараз артист зосередився на глибоких драматичних текстах про переживання матерів і надію на мир, а створення запальних треків, таких як «Чаклунка» чи «Дівчина XL», довіряє колегам і друзям-музикантам, аби навіть у темні часи дарувати українцям оптимізм і віру в перемогу.

Читайте по темі

•  «Собаки теж хворіють»: Павло Зібров розповів, чому померла його вівчарка Габі.
•  Від продавчині на ринку до зірки телеекранів: як Леся Нікітюк стала улюбленицею українських глядачів.
•  «Цей проєкт точно не в мінус»: Геннадій Вітер про Discoman, Олега Винника і гроші