Шоу BIZ

«Мене починає дратувати слово династія»: Іван Довженко про зіркових батьків, зйомки під КАБами та свою кохану

Рома Семикін
1275
Актор Іван Довженко. Фото: колаж BLIK.ua
Зірка фільму «Мавка. Справжній міф» розповів про роль родини у своїй кар’єрі, стосунки з новою обраницею батька та чому не живе разом з коханою дівчиною.
Зміст
11хв читання

Початок 2026 року став справжнім бенефісом для молодого актора Івана Довженка. Представник відомої акторської династії (22-річний Іван – син В'ячеслава Довженка та Ксенії Баші-Довженко, онук народного артиста України Василя Баші) демонструє неймовірну продуктивність. Лише за три місяці на екрани виходять три масштабні проєкти з його участю. Марафон розпочався у лютому з прем'єри романтичного фентезі «Мавка. Справжній міф». У стрічці з бюджетом в понад один мільйон доларів Іван зіграв головну чоловічу роль, студента-біолога Лукаша. 

Іван Довженко. Фото соцмережі Івана Довженка

Вже 30 березня глядачі побачать Довженка у продовженні телесеріалу «Кава з кардамоном» на телеканалі СТБ. Актор зіграв дорослого Войцеха Родзінського. Фінальним акордом сезону стане реліз фільму «На драйві». У пригодницькому екшені про автоперегони, знятому у реаліях Харкова, Іван зіграв одну з головних ролей. Стрічка вийде на великі екрани 9 квітня. Попри щільний знімальний графік, Іван залишається вірним сцені. У 2025-му він приєднався до трупи Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де вже встиг заявити про себе у гучних постановках. Сьогодні його можна побачити, наприклад, у виставах «Арлезіанка» та «Кайдашева сім'я». 

Іван Довженко дав велике інтерв'ю BLIK.ua. В ньому актор розповів, зокрема, про роботу у вищезгаданих трьох проєктах, особисте життя, побут та чи любить, коли його сприймають як представника відомої акторської родини. 

«Було дуже дико на себе дивитися»: Іван Довженко про дебют у великому кіно та життя після фільму «Мавка. Справжній міф»

– Фільм «Мавка. Справжній міф» став вашим кінодебютом. Чи усвідомлювали ви перед зйомками наскільки масштабним буде цей проєкт?

– Тоді ще не дуже усвідомлював.  Все відбувалося так швидко. Напевно, вже згодом з'явилось це розуміння, вже після зйомок, коли запустилася  величезна промокампанія. Тоді я зрозумів – ох, воно таке громіздке, велике. 

– Які емоції відчули в перший день на знімальному майданчику?  

– Дуже негативні емоції. Нам з Аріною (Аріна Бочарова, виконавиця ролі Мавки. – BLIK.ua) нічого не сподобалося. Нам показали плейбек (система моніторів, дозволяє переглядати щойно знятий матеріал прямо на знімальному майданчику. – BLIK.ua).  Хто бачив фільм, то сцена на дереві з жуком – це перший знімальний день. Через брак досвіду ми вперше  дивились на себе на плейбеку. Було дуже дико на себе дивитися. Вперше все таке невідоме, дивне, і нам не сподобалося. Ми почали режисерці Катерині Царик казати, що може давайте перезнімемо, це погано. А Катя каже: чого ви, заспокойтеся. І ми поїхали, пам'ятаю, після зйомок, з поганими відчуттями. Навіть перелякалися з Аріною. 

– Чи вдалось вам зібратися на наступний день?  

– Ну звичайно, вибору не було. Треба було вже якось зібратися.

– Чи були ви знайомі з Аріною Бочаровою до зйомок? Вона ж зараз переважно у Львові живе.

– Так, у Львові, але взагалі вона киянка. Аріна жила в Києві, і ми в столиці познайомилися. Всі дружили різними компаніями, просто були знайомі. Вона дружила і дружить з моєю дівчиною. А потім, зрештою,  поїхала до навчання до Львова, і ми далі підтримували контакт. Аріна зараз приїжджає час від часу, і ми бачимося іноді.

Іван Довженко та Аріна Бочарова. Фото: FILM.UA

– Як робота у проєкті «Мавка. Справжній міф» змінила ваше уявлення про професію? Чи вплинуло це на амбіції? 

– Амбіції ще, напевно, тільки формуються, бо молодість. А стосовно, взагалі, бачення професії, я не знаю. Після кожного проєкту завжди буде мало. Завжди ти будеш не повністю собою задоволений, буде щось не влаштовувати. Я таку риску підведу: ще дуже багато працювати. Багато чого треба робити для досягнення якихось цілей. 

– Коли «Мавка. Справжній міф» вийшла у кінотеатрах, ваше ім'я почало частіше з'являтися в медіа. Як це вплинуло на ваше життя? Чи стали  вас більше впізнавати на вулиці?

– Ніяк не вплинуло, ніхто на вулиці не зупиняє. Нема такого, що я не можу пройти кудись. Може і добре, що воно так. Були якісь поодинокі випадки. Наприклад, зі старшим чоловіком, з військовим, якого списали зі служби. Він з дитиною сходив на «Мавку. Справжній міф» і дуже мені дякував, бо дитині дуже сподобалося. А так, що прям постійно... Ні, не відчував, поки що не було такого.

– Чи збільшилась кількість пропозицій кастингів після прем'єри фільму?  

– Ні, не збільшилась. Всьому свій час, напевно. І це нормально, що може бути певний застій. Це ж така основа нашої акторської професії. Іноді пре, як то кажуть. А іноді нічого не відбувається. І це теж нормально. Я теж до цього готовий.  Є театр, я там себе максимально завантажую.  А щодо пропозицій нових кастингів – поки що нічого не надсилали. Тільки студентські роботи. Мені там одна сподобалася. Я погодився некомерційно, просто заради ідеї. І все. А взагалі я більше в театрі. 

Іван Довженко з колежанкою в театрі. Instagram/_ivanko.dovzhenko_

«Тато зазвичай був дуже строгий»: Іван Довженко про вклад батьків у свою кар'єру

– У фільмі «Мавка. Справжній міф» одну з головних ролей зіграв ваш батько, В'ячеслав Довженко. Ваша мама, Ксенія Баша-Довженко, також відома акторка. Які у вас з нею стосунки? Що вона вкладала у вас, як в актора?

– Мої стосунки з мамою прекрасні. Насправді вона не намагалася виховувати з мене актора.  Я сприймаю свою маму, як мою рідну маму, а не як акторку. Щодо акторського, то воно все набувається з досвідом. Мама в мене багато вклала як в майбутню людину: як бути людяним, чесним, справедливим, поводити себе, як справжній чоловік. А все, що стосується акторського: є університет, є вже певний досвід. Ми не живемо в такій реальності, що ми актори і це наша єдина тема спілкування. Ні, цього немає.

І ще, останнім часом стільки питань на цю тему. Мене дуже починає дратувати слово династія. Не знаю, поки що так. Може з віком зрозумію, що це нормально. В Голлівуді є багато прикладів непотизму (різновид фаворитизму, що полягає у просуванні по службі родичів чи близьких друзів. – BLIK.ua). Коли діти відомих людей теж стають дуже хорошими акторами. Але мені здається, що в мене вкладали не як в майбутнього актора. У нас з батьками все було домовлено конкретно. Всі помилки маю зробити сам, все маю пройти самостійно. Всі невдачі, незатвердження на роль, або затвердження, всі застої в професії або велику завантаженість. Навіть ті самі зарплати – мало отримую, чи багато. Я ріс в акторській родині, ми копили на відпустки і так далі (зазначимо, що В'ячеслав Довженко та Ксенія Баша-Довженко розлучились у 2018 році. – BLIK.ua).

В'ячеслав Довженко та Ксенія Баша-Довженко з синами до розлучення. Фото: Facebook/velukabasha

– У професійній оцінці, хто з батьків більш строгий, а хто умовно більш м'який? 

– До речі, по-різному. Тато, зазвичай, був дуже строгим. Я рідко у нього навіть щось питав. Настільки, що ми не обговорювали, як я зараз відіграв, як провів сцену і так далі. Я мав сам це дізнатися, сам це зрозуміти. Були випадки, коли питав, і він завжди пояснював. Це було в університеті. На знімальному етапі «Мавки» ми жодного разу не говорили про наші роботи. Не спілкувалися на цю тему. А вже коли вийшов фільм, я дуже загнався. Думав, Боже, мені багато чого не подобається, капець. І тато тоді мені подзвонив. Сказав, що дуже мною пишається, що я великий молодець. І я такий: ого, дякую. Тобто від нього рідко можна почути похвалу. Він ніколи прямо так страшно не сварить, але й похвалити рідко може. Мені це було дуже цінно, гордість розпирала.

Мама більш лояльна. Вона теж буває дуже строга, але ми ж в театрі разом працюємо. Ми перетинаємося в одній виставі. Коли вона просто приходила до мене на прем'єри, в наш клас у театрі Франка, то могла сказати: «Синок, що це таке?».  Буває скаже, що це погано, а це добре. Або скаже: зіграй цю сцену, як ти хочеш, але на майбутнє спробуй інакше.

– На гала-прем'єрі фільму «Мавка. Справжній міф» ваш батько оголосив, що планує весілля зі своєю обраницею, дизайнеркою костюмів Світланою, вже найближчими місяцями. Які у вас стосунки з нею, як спілкуєтесь? 

– Нормально складаються. В них своє життя. Я просто не часто приходжу до тата, ми дуже рідко бачимося. То я в універі, чи працюю, то він зайнятий. Коли бачимось, все нормально: «Добрий день, добрий день». І все.

В'ячеслав Довженко з коханою. Фото: FILM.UA

«Підійшов, кажу: «Мене чекаєш?»: Іван Довженко про те, як познайомився з коханою та чому не живе з нею разом 

– Ви також у стосунках. Ваша обраниця – акторка Марічка Хоменко. Як ви познайомилися?

– Ми разом вже понад два роки. Марічка зараз навчається на четвертому курсі у майстерні Богомазова. Вона вже дебютувала в театрі. Її взяв Іван Уривський у виставу «Земля» в театр Лесі Українки. Зіграла Анну. Вона так само дебютувала, до речі, у режисерки Ірини Громозди, як і я (в серіалі «Кава з кардамоном». – BLIK.ua), але у фільмі «Випробовувальний термін». Зараз вона знялася в наступному фільмі. Я не можу поки сказати назву, але так само в Ірини Громозди. Марічка ще довчається. І ми дуже часто підтримуємо одне одного в цьому плані. Бо ми обидва молоді, обидва стикаємося з труднощами цієї професії вперше. Коли тримаємося разом, то якось воно легше.

– За яких обставин ви познайомилися і хто перший проявив ініціативу?

– Ми під театром Франка помахали одне одному. Я тоді був на останньому показі вистави «Земля» в театрі Франка, коли грав певний склад акторів. Я стояв, і вона стояла з однокурсниками і просто помахала мені. Я теж помахав, і подумав: «Тю, дивна якась». А потім згодом вони, богомазівці (студенти, які навчаються на курсі Дмитра Богомазова. – BLIK.ua) переїхали до нас в корпус. Я на курс старший був (Іван Довженко у 2025 році закінчив КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, курс Б. Д. Струтинського. – BLIK.ua). 

В перший день, як вони заїхали, ми тут же побачились, познайомилися, зав'язалося спілкування. Є така традиція, коли хтось заїжджає, вони запрошують інші майстерні до себе потусити. Я побачив, як вона стояла біля підвіконня. Підійшов, кажу: «Мене чекаєш?». Вона каже: «Так, тебе». Ну і пішло-поїхало. Все добре.

Іван Довженко та Марічка Хоменко. Instagram/katerynakozinska

– Ви разом вже понад два роки. Чи живете разом?

– Ні-ні, поки ще окремо. Я ще то там, то там. Так само і вона. Ми плануємо це найближчим часом. Але через щільність графіків такої розмови ще не було. Та ми розуміємо, що з часом все буде.

– Але ж і з кимось з батьків ви не живете разом, вірно?

– Так, знімаю квартиру. Я не захотів жити з батьками, ще коли був в університеті. Сказав їм: «Не буду з вами жити. Я хочу цього студентства. В мене його ніколи не буде, тому що я киянин. В мене ніколи не буде гуртожитку». Але все це можна було організувати, тому що мама з вітчимом живуть в області. Тож ми зробили документи, що я з області, і я заїхав у гуртожиток. Жив там з хлопцями. А це ж репетиції на кухні, п'єси: все, як має бути у гуртожитку. Потім навчання закінчилось, і ми з хлопцями вже живемо на квартирі. А Марічка живе зі своїм братом. Я приїжджаю до Марічки, або вона до мене.  По-різному, коротше, буває.

– Чи багато зараз хлопців живе з вами на квартирі?

– Ні, зараз на нас тільки двоє. Мій сусід так само не часто буває вдома. 

«Мене трясло, я дуже хвилювався»: Іван Довженко про досвід роботи в серіалі «Кава з кардамоном»

– Повернемось до вашої роботи. Все ж таки перший досвід на знімальному майданчику у вас був під час роботи над другим сезоном серіалу «Кава з кардамоном». Який був перший знімальний день?

– Першого знімального дня як такого не було, і це дуже смішно. Мене привезли, перевдягнули. Я вперше бачу ці костюми, так класно. Мене трясло, я дуже хвилювався. Паралельно дознімали ще попередні якісь сцени. Це було десь у полі.  І я пам'ятаю, що якраз в той день, чи перед тим днем помер Алан Делон. Всі про це говорили. І все ж я вже налаштовуюся, в мене мала бути коротка сцена. І починається страшенна злива. 

Земля миттєво перетворилася на болото: і з каретами важко, і з акторами, і з технічною групою. Мені сказали їхати додому. Я не засумував, взяв та поїхав. 

– А коли та як продовжились зйомки?  

– А наступний знімальний день був, коли ми знімали в замку в Мукачево. Це вже були прям перші сцени. І тоді режисерка Ірина Громозда дуже відмітила, похвалила.  Це була сцена з Оленою Лавренюк. Я тоді теж страшенно хвилювався. Мене буквально трусило. Я ще вчився паралельно на третьому курсі. Однак на майданчику всі мене підтримали, для мене це було дуже цінно.  І я зразу видохнув, зібрався і продовжив роботу.

Іван Довженко в ролі дорослого Войцеха Родзінського. Фото: Instagram/cardamon_movie

– Чи дивились ви перший сезон серіалу «Кава з кардамоном»?

– Так звичайно, мені дуже сподобався. Почав його дивитися, коли вже почалися моменти з кастингом. Мені було цікаво зрозуміти, як це знімалося в Україні, яка стилістика серіалу, жанр, що це таке взагалі. Я подивився одразу весь перший сезон. Та історія насправді була дуже цікава. А другий сезон ще цікавіше, на мою думку. 

– Чи зустрічаєтесь поза роботою з колегами? Наприклад, з Олексієм Гнатковським чи Оленою Лавренюк.

– Та ні, не зустрічаємося. Це різний вік, різні інтереси, вподобання. Хіба що десь можемо перетнутися і все. А так щоб: «Привіт, Гнатковський, пішли каву вип'ємо. – Пішли», - такого немає. І коли працювали, то всі були на ви. Що Олександр Кобзар, що Гнатковський,  що пані Лавренюк, то завжди на ви. Я в них поради питав, або вони щось казали, підказували. Звертався як до старших колег з досвідом. Під час зйомок ми дуже добре спілкувалися, дуже тепло. 

Пам'ятаю навіть, що потім Олександр Кобзар мене кудись кликав в постановку. І Олексій Гнатковський кликав мене в антрепризу, дзвонив особисто. А я відмовлявся, бо в мене якраз почалася дипломна робота. 

Не вдалось завантажити відео.

 

«Прямо по знімальній групі полетів КАБ»: Іван Довженко про зйомки у фільмі «На драйві»

– Вже у квітні глядачі вас побачать у фільмі «На драйві». Ця робота відрізняється від попередніх, як мінімум, за жанром. Який цей проєкт для вас?

– Ой, це зовсім інший проєкт. Теж дуже хвилююся. Я вже розумію, що мене буде трусити в кінотеатрі, коли буду дивитися. Мені напевно знов нічого не буде подобатись. Це було для мене морально найважче. Наша знімальна група попала під сильний обстріл. Тоді нам не можна було про це розповідати, але зараз вже можна казати. Ми 10 днів знімали в Харкові. Режисер Артем Литвиненко дуже хотів зобразити Харків після війни, після вторгнення. В нього був такий задум: показати  підлітків, які щойно закінчили школу. І вони не знають, яке їх чекає майбутнє. Ну, в принципі, те, що ми, підлітки, і переживали. Що буде далі, як з цією війною жити? 

Саме останній знімальний день був найтяжчий. В Харкові дуже небезпечно. Зазвичай спочатку щось влучає, а потім вже дають тривогу. Все дуже швидко відбувається. Прямо по знімальній групі полетів КАБ. Не сильно, але був поранений фокус-пуллер (асистент оператор. – BLIK.ua). Всі вціліли, бо, на щастя, ми якраз знімали в метро. Воно морально було найважче. Приїхали медики, поліція, всіх евакуювали. І Артем сказав, що це останній знімальний в Харкові, бо завтра їдемо на Київ. Маємо зняти останній кадр, який нам лишився. Артем у нас запитав, чи ми згодні, він же не може нас примусити. Ми сказали, що готові. І ми зняли. Режисер сказав, що за цей обстріл погляд декого з нас в кадрі дуже сильно подорослішав. Це було дуже помітно. А взагалі, і «Мавка. Справжній міф», і «Кава з кардамоном», і «На драйві» - по-своєму дуже масштабні проєкти. Я не можу назвати «Каву з кардамоном» якимось звичайним серіалом. В ньому багато уваги приділено естетиці, костюмам. У «Мавка. Справжній міф» – акцент на сцени з водою. А «На драйві» - тут більше машин, світла, звука. Тому подивимося, що з того вийде. 

Не вдалось завантажити відео.

– Вже 2 квітня допрем'єрний показ «На драйві» помпезно пройде у столичному Палаці «Україна». В лютому гала-прем'єра на цьому культовому майданчику була у фільму «Мавка. Справжній міф». До цього кінопрем'єр у Палаці «Україна» не було. Чи відчуваєте ви щось особливе з цього приводу?

– Я не розумію, хто саме це організовує, що так вдвічі збіглося. Спокійно до цього ставлюсь, але теж помітив - дуже цікава тенденція. Однак я не єдиний: так само два Палаци "Україна" в мого колеги, Едуарда Полякова. Він зіграв Олеся в «Мавці» і Арта, друга мого персонажа, в «На драйві». От саме у нас двох якось  так вийшло.

Читайте також: