Не бронежилет, а штори: в Україні створили незвичайний захист від небезпечних уламків
Як працюють захисні панелі
Конструкцію встановлюють перед вікнами, а в разі повітряної тривоги її можна зсунути, утворивши суцільний захисний бар’єр. Про запуск проєкту представниками оборонного та будівельного секторів повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Важливо! Розробники позиціонують Bronel як додатковий засіб пасивного захисту, а не заміну стаціонарним бомбосховищам. Основу конструкції становить багатошаровий балістичний пакет із негорючих матеріалів, подібних до тих, які використовують у військових бронежилетах.
На відміну від жорстких металевих екранів, панель поглинає енергію удару завдяки пластичній деформації та її розподілу між структурними волокнами.
Зовнішній шар виготовлений зі зносостійкої синтетичної тканини Oxford, стійкої до вологи, плісняви та дезінфекційних розчинів. Стандартна секція має ширину 80 см, висоту 300 см і товщину 2 см. Під час монтажу вона повинна перекривати віконний проріз із запасом 15-20 см з кожного боку.
Через вагу балістичного наповнювача панелі кріплять на посилені анкерні карнизи, зафіксовані в бетонних плитах або несних стінах.
Панель. Фото: Bronel
Результати випробувань
За інформацією розробників, ефективність виробу перевірили в Національному університеті оборони України відповідно до профільного військового стандарту та норм НАТО.
Під час стрільбових випробувань панель зупинила стандартизований імітатор уламка F5 масою 1,1 грама, який рухався зі швидкістю 479,67 м/с. Розробники зазначають, що швидкість розльоту фрагментів фасадного скла під час вибухів зазвичай становить 30/150 м/с.
Систему орієнтують на об’єкти телекомунікаційної, критичної інфраструктури, медичні заклади, диспетчерські пункти та дата-центри класів Tier III та Tier IV. Зокрема, встановлення панелей перед вікнами серверних залів, генераторних приміщень та станцій охолодження має зменшити ризик уламків.
Читайте також
- У ніч проти 13 листопада російські війська атакували Київ та Рівне. У столиці безпілотник пошкодив будівлю Національного інституту травмотології та ортопедії, а в Рівному постраждала багатоповерхівка.
- Внаслідок обстрілу Одеси російсько-окупаційними військами зранку п'ятниці, 13 листопада, щонайменше п'ятеро цивільних зазнало поранень, а дві людини загинуло.
- У ніч проти 13 листопада безпілотники масовано атакували Волгоградську область, а одним із ймовірних об'єктів удару став нафтопереробний завод «Лукойлу».