Україна

Бомбосховища часів Другої світової: у Києві є сотні укриттів, однак вони недоступні містянам - краєзнавець

Юлія Шкурат
984
Кирило Степанець біля київського підземелля та Майдан Незалежності. Фото: колаж BLIK.ua
У Києві залишаються закритими сотні бомбосховищ під старими науковими інститутами - краєзнавець Кирило Степанець пояснив, чому укриття не використовують.

Чому бомбосховища під інститутами закриті?

У Києві залишаються закритими сотні бомбосховищ, розташованих під старими науково-дослідними інститутами. Про це розповів краєзнавець Кирило Степанець. За його словами, у столиці налічується близько тисячі бомбосховищ і мінібункерів, але майже половина з них перебуває в незадовільному стані. Пише видання Київщина 24.

«З лікарнями більш-менш все нормально. Відбувся масовий ремонт, переобладнання. Майже в усіх київських лікарнях бомбосховища оновлені повністю».

Степанець зазначив, що значно кращою є ситуація в лікарнях. Там останніми роками провели ремонти й модернізацію, тому більшість укриттів уже готові приймати людей у разі небезпеки. За словами краєзнавця, окремі бомбосховища під інститутами розраховані на 1200 людей, а деякі установи мають одразу по три великі укриття.

Кирило Степанець у київському підземеллі. Фото: Facebook Кирила Степанця

Скільки людей могли б прийняти ці укриття?

Краєзнавець наголосив, що найбільший резерв цивільного захисту сьогодні прихований саме під старими інститутами. На його думку, для приведення багатьох укриттів до ладу не потрібні значні кошти, однак вони залишаються закритими для мешканців столиці.

«В них мінімум грошей вкласти - це були б повноцінні укриття, де могла б половина району сховатися, бо там цих інститутів штук 30. І в кожному інституті будувалися бомбосховища».

За словами Степанця, такі об'єкти мають різну місткість - від 600 до 1200 осіб. У разі відновлення їх можна було б інтегрувати в систему цивільного захисту Києва та значно збільшити кількість доступних укриттів.

Читайте по темі: