Вважалося, що це існує лише в Москві, а виявили в Києві: знайдено неймовірну знахідку, якій майже 100 років
Йдеться про стрічки «Трипільська трагедія» режисера Олександра Анода-Анощенка, зняту у 1926 році, та «Секрет рапіду» Павла Долина, що побачила світ у 1930-му. Про це повідомила керівниця фільмосховища Довженко-Центру Тетяна Деркач.
Студенти-кінознавці Київського університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого — Алік Дарман та Володимир Прилуцький, які ще в грудні 2024 року передали до Фільмофонду Довженко-Центру стрічку «Карл Бруннер» (1936), знову зробили неочікуване відкриття.
Цього разу в приміщенні Кінотелекомплексу (відомого як Цех обробки плівки, що слугує архівом студентських робіт) вони знайшли плівкові копії двох німих фільмів, які вважалися втраченими для України.
Плівкові копії. Фото: lb.ua/culture
До останнього моменту вважалося, що «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина зберігаються лише в російському Госфільмофонді.
Про що «Трипільська трагедія» (1926)
Фільм розповідає про трагічну загибель комсомольського загону особливого призначення під час громадянської війни в Україні, у селі Трипілля під Києвом. Сюжет заснований на реальних подіях: у 1919 році, під час наступу військ генерала Денікіна, активізувалися повстанці отамана Зеленого. Один із його загонів натрапив на київських комсомольців, оточив їх біля крутого берега Дніпра та знищив.
Про що «Секрет рапіду» (1930)
«Секрет рапіду» — це приклад характерного для радянського кінематографа 1930-х років сюжету, де в центрі уваги – боротьба між колективом і особистістю, новими соціалістичними цінностями та залишками «старого світу». Але цього разу дія розгортається не на селі чи будівництві, а на виробництві: досвідчений робітник приховує технологічний секрет обробки сталі.
Розв'язкою стає колективне «перевиховання» героя через товариський суд. Реалістичності цій індустріальній драмі надають зйомки у справжніх цехах заводів Києва, Харкова та Горлівки, виконані оператором Георгієм Химченком, а також сценографія Юрія Швеця — майбутнього майстра оформлення науково-фантастичних стрічок.