Може мати зворотній ефект: вчені дослідили, чи дійсно потрібно позбавляти молодь соцмереж
Чому заборона соцмереж дітям не працює?
Заборони доступу підлітків до соцмереж не гарантують очікуваного ефекту - такого висновку дійшов The Economist у новому матеріалі. Видання проаналізувало ініціативи в Австралії, Європі та США та зазначило, що технічні обмеження легко обходяться. Деталі опубліковані на офіційному сайті The Economist.
Австралія вже запровадила заборону для осіб до 16 років. Подібні кроки розглядають Іспанія, Велика Британія, Франція та Норвегія. У США ідею підтримують представники обох політичних таборів.
У Великій Британії близько 70% дітей 10–12 років користуються месенджерами, попри вікові обмеження.
Прихильники заборон посилаються на вплив соцмереж на психічне здоров’я. За оцінками досліджень у 27 країнах, близько 7% підлітків мають ознаки «соціального розладу», а в Іспанії цей показник сягає 14%. Також підлітки можуть проводити до п’яти годин на день онлайн.
Які ризики бачить The Economist?
Видання припускає, що політики можуть перекладати відповідальність замість роботи з алгоритмами та цифровою освітою. У матеріалі зазначено, що різке обмеження доступу без формування навичок безпечного користування може мати зворотний ефект.
Крім того, під загрозою опиняється глобальна цифрова індустрія з доходами у сотні мільярдів доларів.
Читайте по темі:
- Meta запускає розпізнавання облич у смарт-окулярах: ШІ буде зчитувати інформацію про людей в соцмережах.
- Смартфони перевантажені зайвим: опитування показало, які функції користувачі ігнорують.
- Звичка, що веде до операції: чому не можна брати смартфон у туалет.