☰
Наука

Люди, які пережили клінічну смерть, описали дивні простори: вчені виявили несподівану закономірність

Олег Норов
7
Людина у стані клінічної смерті. Фото: pexels
Люди, які пережили клінічну смерть, розповідали про тунелі, світлові сфери та незвичайні простори. Нове дослідження виявило закономірність, яка може допомогти пояснити ці видіння.

Люди, які пережили клінічну смерть, нерідко розповідають про незвичайні видіння: тунелі, яскраве світло, дивні простори та відчуття руху, пише Science Focus.

Важливо! Нове дослідження не доводить існування потойбічного світу, однак виявило цікаву закономірність у тому, що люди пам'ятають після переживань на межі смерті.

Лікарняний коридор. Фото: pexels

Результати роботи опублікували в журналі Frontiers in Psychology. Науковці проаналізували свідчення 50 людей, які повідомляли про переживання, пов'язані з клінічною смертю, часто приблизно 15 років тому. Учасникам запропонували не просто описати побачене словами, а відтворити його за допомогою малюнків і геометричних фігур.

Тунелі переважно темні, а широкі простори – кольорові

Дослідники звернули увагу на те, що форма простору могла бути пов'язана з кольорами, які люди запам'ятали. Із 28 описаних тунелеподібних сцен 22 були чорними, білими або сірими. Натомість 27 із 31 широкого вигнутого простору учасники відтворили в кольорах.

Під час дослідження виділили чотири основні типи видінь: конусоподібні простори та тунелі, широкі аркоподібні проходи, плавно вигнуті поверхні, а також сфери чи овали, які повністю оточували людину.

Деякі учасники розповідали про швидкий рух крізь темряву, після якого вони опинялися в яскравих місцях. Один із них описував сад із пагорбами, високою травою, дітьми та тваринами. Інший згадував величезну світлову сферу, в якій відчував себе частиною простору.

Чи може це пояснити робота мозку?

Лікарняне ліжко порожнє. Фото: pexels

Науковці припускають, що окремі видіння можуть бути пов'язані з фізіологічними процесами. Коли мозку або сітківці бракує кисню, людина може відчувати звуження поля зору, яке нагадує тунель. За слабкого освітлення кольори також сприймаються менш виразно.

Інший можливий механізм пов'язують з ефектом Ганцфельда. Коли мозок отримує мало звичайних зорових сигналів і людина бачить однорідне світлове поле, він може самостійно формувати образи та відчуття.

Водночас дослідники не вважають, що всі переживання можна пояснити одним механізмом. Кардіолог Пім ван Ломмель, який не брав участі в роботі, зазначив, що подібні описані структури стали для нього новим спостереженням. Він дотримується думки, що свідомість може не повністю залежати від мозкової активності.

Нове дослідження додає деталей до вивчення переживань на межі смерті, але поки не дає остаточної відповіді, чому люди бачать саме такі образи. Для науковців це ще один напрямок дослідження роботи свідомості в екстремальних станах.

Читати по темі