☰
Наука

Хвилі до 50 метрів затоплювали італійські села: науковці з'ясували причину середньовічної катастрофи

Олег Норов
25
Ілюстративна світлина великих хвиль. Фото: pexels
Вчені з'ясували, що вирубування лісів і землетруси спричинили два руйнівні цунамі на італійському озері Ізео. Сьогодні подібна катастрофа може мати ще масштабніші наслідки.

Як діяльність людей підготувала ґрунт для катастрофи

У 1117 та 1222 роках підводні зсуви спричинили гігантські хвилі на озері Ізео. За розрахунками дослідників, перше цунамі могло сягати понад 50 метрів, а вода проникала на кілька кілометрів углиб суші, пише Science Alert.

Важливо! Цунамі можуть виникати не лише в океанах, а й у великих озерах. Саме це сталося на півночі Італії, де дослідники реконструювали два потужні хвильові удари середньовічної доби.

Схема, що показує кроки, що призвели до історичних цунамі на озері Ізео. Фото: Денис Дутих

Міжнародна команда науковців об'єднала дані досліджень донних відкладень, сейсмічні профілі, археологічні матеріали, середньовічний рукопис та інформацію про сучасний стан озера Ізео. На основі цих відомостей створили комп'ютерні моделі історичних подій.

З'ясувалося, що до небезпечної ситуації частково призвела діяльність людей. Протягом приблизно двох тисяч років використання земель змінювало ландшафт дельти річки Ольйо, яка впадає в озеро.

Раніше її береги були вкриті лісами. Коріння дерев і грибні мережі утримували ґрунт, сповільнюючи рух осадових порід після дощів.

Однак після падіння Римської імперії ліси дедалі частіше вирубували заради пасовищ і видобутку корисних копалин. Населення зростало, а кількість осадів, які щороку потрапляли в озеро, збільшилася приблизно втричі.

З часом на півночі водойми накопичилося багато порід. Підводні схили дельти стали крутими й нестабільними, що створило умови для масштабних зсувів.

Землетрус 1117 року спричинив хвилі заввишки понад 50 метрів

Перший із двох катастрофічних епізодів стався після потужного Веронського землетрусу 1117 року. Підземні поштовхи спричинили обвал нестабільних підводних схилів дельти.

Велика маса порід зсунулася у водойму та витіснила значний об'єм води. За комп'ютерними розрахунками дослідників, у північній частині озера висота хвиль могла перевищувати 50 метрів.

Вода досягала узбережжя менш ніж за хвилину, а в окремих місцях проникала на відстань до 2,7 кілометра вглиб суші.

Масштаб трагедії підтверджує середньовічний рукопис XII століття, який нині зберігається у Ватиканській бібліотеці. У ньому описано затоплення поселень, руйнування замків і фортець та загибель багатьох мешканців.

Попри катастрофу, люди відбудували зруйновані поселення й продовжили господарську діяльність, яка сприяла накопиченню осадів у дельті.

Друге цунамі накрило озеро Ізео у 1222 році

Землетруси поблизу Верони та Брешії призвели до обвалу дельтового фронту. Фото: Денис Дутих

Трохи більше ніж через століття регіон знову пережив сильний землетрус. Цього разу поштовхи, пов'язані із землетрусом поблизу Брешії 1222 року, спричинили ще один підводний зсув.

За оцінками науковців, висота хвиль сягала приблизно 13 метрів, а вода просувалася на відстань до одного кілометра від берега.

На поширення хвиль вплинув острів Монте-Ізола, розташований посеред озера. Він розділяв потоки води та частково захищав міста на протилежному боці.

Однак навіть природний бар'єр не міг повністю зупинити стихію. У районі міста Ізео висота хвиль могла становити близько 5,5 метра під час першої катастрофи та приблизно 2 метри під час другої. Вони досягали узбережжя орієнтовно через сім хвилин після зсувів.

Чому подібна катастрофа може повторитися

Сьогодні береги озера Ізео є одними з найбільш щільно забудованих серед озер Італійських Альп. Крім того, від часу підводного обвалу 1222 року минуло понад вісім століть, протягом яких на дні знову накопичувалися осади.

Дослідники попереджають: якби цунамі подібної сили сталося зараз, наслідки могли б бути надзвичайно руйнівними через велику кількість населення та забудову узбережжя.

Проблема не обмежується Італією. За даними глобального дослідження озер, спричинена діяльністю людини ерозія ґрунтів досягла найвищого рівня з часів промислової епохи. Через це дельти водойм у різних частинах світу поступово накопичують дедалі більше осадових порід.

Науковці застерігають: якщо такі процеси триватимуть, ризик масштабних підводних зсувів та спричинених ними цунамі може зростати.

Читати по темі