Орли-велетні викрадали дітей і полювали на предків людини: як це змінило нашу еволюцію
Деякі доісторичні птахи мали розмах крил до шести метрів і могли полювати на великих тварин. Сліди нападів хижаків знайшли навіть на рештках давніх предків людини.
Важливо! Уявіть птаха, тінь від якого накриває значну частину землі, а кігті здатні схопити велику здобич. Мільйони років тому такі велетні справді жили на планеті. І серед їхніх потенційних жертв могли бути далекі родичі сучасної людини.
Як розповідає BBC, хижі птахи могли не просто полювати на приматів, а й впливати на те, як розвивалися людське тіло, поведінка та здатність спілкуватися.
Дитина з Таунга: сліди нападу хижака
Одна з найвідоміших історій пов'язана з рештками трирічного дитинчати австралопітека, знайденими на півдні Африки. Його назвали «дитиною з Таунга».
Приблизно 2,8 мільйона років тому дитина могла стати жертвою великого хижого птаха. Науковці вважають, що характер пошкоджень на черепі свідчить про можливий напад орла.
Дослідник Скотт Макгроу з Університету штату Огайо вивчив рештки понад 600 приматів, які загинули внаслідок нападів хижих птахів, зокрема африканських вінценосних орлів.
На черепах мавп він виявив пошкодження, подібні до тих, які є на рештках дитини з Таунга. У деяких випадках постраждали навіть кістки всередині очниць.
За словами науковця, хижак міг викльовувати очі дзьобом або пошкоджувати їх кігтями. Додаткове вивчення викопного черепа дитини виявило схожі сліди.
Дослідник припускає, що напади великих птахів на давніх людей були регулярними. Можливо, подібні свідчення ще знайдуть на інших рештках, які зберігаються в музейних колекціях.
Як небезпека з неба вплинула на еволюцію людини
Ілюстративна світлина орлів-велетнів, котрі полюють на людей. Колаж: BLIK.UA
Наші предки мусили остерігатися не лише орлів. Серед небезпечних хижаків були леопарди, гієни та величезні крокодили.
Археолог Джеймс Коул із Брайтонського університету вважає, що постійна загроза могла вплинути на розвиток людського тіла та мислення.
Наприклад, прямоходіння давало можливість краще оглядати навколишню територію й раніше помічати небезпеку. А життя групами підвищувало шанси на виживання.
Коли людей було багато, кожен міг стежити за своєю частиною простору. Науковці називають це ефектом «багатьох очей».
Особливо корисною така стратегія була проти хижих птахів, які часто атакують раптово. Вінценосні орли, наприклад, можуть довго залишатися непомітними серед гілок дерев, перш ніж кинутися на здобич.
Коул також припускає, що потреба координувати дії всередині великих груп могла сприяти розвитку мови.
Жести допомагають передавати інформацію, коли співрозмовник перебуває поруч. Але щоб попередити про небезпеку людей, які знаходяться далеко, потрібен інший спосіб комунікації. Саме тут важливу роль могла відіграти мова.
Читати по темі
- Жахливі знахідки в Бельгії: неандертальці систематично полювали на дітей та жінок заради їжі
- Не лише Homo sapiens: вчені назвали сім видів людей, які існували одночасно в давнину