Вірус віком 3800 років: учені виявили сліди небезпечного поксвірусу на сторінках Йоркського Євангелія
Пергаментні документи як сховище патогенів
Результати дослідження, опубліковані в часописі Science Advances, доводять, що старовинні бібліотеки та архіви є унікальними сховищами генетичного матеріалу давніх інфекцій.
Важливо! Учені проаналізували 754 зразки, виділяючи ДНК зі звичайного пилу, отриманого після обережного очищення аркушів реставраційною гумкою.
Виявлення геномів давніх вірусів віспи овець у Західній Євразії. Фото: science.org
Сліди поксвірусу знайшли на 17 пергаментних документах, серед яких – знамените Йоркське Євангеліє (створене близько 990–1020 років) та латинський глосарій 800 року.
Загадкою для дослідників залишається джерело зараження:
- Різноманітність матеріалів: З 17 позитивних аркушів лише три були зроблені з овечої шкіри, тоді як 10 – із телячої, а чотири – з козячої.
- Шляхи потрапляння: Науковці припускають, що вірус міг передаватися між шкурами під час майстерної обробки, через реставраційні матеріали або заражати інших свійських тварин.
Еволюція вірусу віком майже чотири тисячоліття
Віспа овець – небезпечна хвороба зі смертністю до 90% у неімунних стадах. Проте найдавніший зразок патогену виявили не в книгах, а в зубах вівці з поселення бронзової доби Миржик у Казахстані (1875–1645 роки до н. е.).
Генетичний аналіз 21 нового геному показав, що вірус майже не змінився за останні 3800 років. Ключові адаптаційні процеси патогену завершилися приблизно 4000 років тому, а самі пергаменти надалі допоможуть дослідити походження вірусів вузликового дерматиту та віспи кіз.
Читайте також
- На популярних курортах Європи виявлено вірус проти якого немає вакцини: які країни слід оминати стороною
- Унікально розмножується і може відкрити історію виникнення життя: вчені виявили новий гігантський вірус