Парадокс тьмяного Сонця: вчені пояснили, чому наша планета не замерзла мільярди років тому
Автори двох масштабних наукових робіт з’ясували фундаментальні механізми впливу переміщення Сонця Чумацьким Шляхом на кліматичні епохи Землі, а також розгадали давній парадокс нагрівання молодої планети, повідомляє видання «Phys.org».
Протягом сотень мільйонів років наша планета переживала різкі коливання температур — від екстремальних потеплінь до масштабних льодовикових періодів. Дослідники встановили безпосередній зв'язок між цими процесами та рухом Сонячної системи крізь різні ділянки галактичного простору.
Сонце і Земля. Фото: Getty Images
Стискання геліосфери та глобальні похолодання
Вся Сонячна система перебуває всередині геліосфери — велетенської захисної оболонки, яку утворюють потоки сонячного вітру із заряджених частинок. За 4,6 мільярда років існування світила ця оболонка неодноразово перетинала щільні й холодні міжзоряні хмари, насичені газом і космопилом.
Моделювання довело, що щонайменше тричі за останні мільйони років захисна бульбашка зазнавала колосального зовнішнього тиску та стискалася настільки, що Земля опинялася у відкритому космосі.
«У ці періоди холодні хмари тиснули на геліосферу, і вона стискалася так, що Земля опинялася за межами захисної бульбашки», – зазначають автори дослідження в журналі Annual Review of Astronomy and Astrophysics.
Подібні астрономічні конфігурації призводили до масштабного осідання космічного пилу на поверхню нашої планети та спричиняли настання затяжних епох глобального похолодання.
Земля. Фото: freepik.com
Розгадка парадоксу тьмяного молодого Сонця
Інша наукова група знайшла пояснення тому, як три мільярди років тому за умов слабкого випромінювання світила на Землі зберігалася рідка вода, необхідна для розвитку органічного життя. Згідно з класичними розрахунками, планета мала повністю перетворитися на крижану пустелю.
Секрет криється в потужних суперспалахах молодої зірки, які генерували потоки високоенергетичних частинок. Дослідники відтворили склад первісної земної атмосфери в герметичній лабораторії, змішавши азот, аміак, вуглекислий та чадний гази, після чого опромінили суміш пучком протонів.
«Це призвело до утворення оксиду азоту — парникового газу, який у 300 разів потужніший за вуглекислий газ», – підкреслюють учені в журналі Astrophysical Journal Letters.
Саме цей потужний парниковий ефект дозволив первісній Землі надійно утримувати тепло й створив стабільні умови для формування біосфери.
Читайте по темі
- Акула має мільйони «ліхтариків» на тілі: вчені розкрили їхню несподівану функцію.
- Яка країна найкраще захищена від глобальних катастроф: вчені назвали несподіваного лідера.
- Не обов’язково йти в спортзал: як коротка активність допомагає компенсувати довге сидіння