☰
Наука

Чотири години нічного пекла: вчені вразили прогнозом про спеку майбутнього

Денис Коротинський
17
Спека. Фото: magnific.com
Світ потерпає від п’ятої хвилі спеки цього літа з температурами до 37°C, проте нове дослідження свідчить, що найважчі кліматичні випробування чекають на людство попереду.

Небезпека аномально теплих ночей для здоров'я

Світ готується до чергової, вже п’ятої поспіль хвилі спеки цього літа з показниками до 37°C. Як повідомляє видання Daily Mail з посиланням на нове масштабне дослідження, до 2100 року тривалість екстремального теплового навантаження щодня зросте щонайменше на чотири години.

Найбільшу загрозу становить той факт, що ці додаткові спекотні години припадатимуть саме на нічний час. Традиційно нічна прохолода давала змогу людському організму охолонути та відновитися після денного перегріву.

Спека. Фото: 18000

У разі відсутності нічного зниження температури виникає критичний ризик для здоров'я:

  • Відсутність терморегуляції: Організм залишається у стані постійного теплового стресу протягом усієї доби.
  • Загострення хвороб: Різко зростає ризик серцево-судинних ускладнень, інсультів та летальних випадків, особливо серед літніх людей та хронічних хворих.
  • Удар по бідних країнах: Основними жертвами погодинного зростання температури стануть держави з низьким та середнім рівнем доходів.

Статистика за 40 років та рекордні показники Європи

Дослідники проаналізували глобальні погодинні дані від 1981 до 2023 року. Результати показали, що зараз на суходолі щоліта фіксується в середньому 269 годин екстремальної спеки. За сценарієм із високим рівнем викидів до 2070–2099 років кожен спекотний день міститиме понаднормові години задухи.

Тривожні висновки з’явилися на тлі абсолютного температурного рекорду Західної Європи, яка щойно пережила найспекотніший період червня-липня за всю історію спостережень із середньою температурою 21,62°C, що на 2,79°C перевищує рекорд 2022 року.

Спека. Фото: Соцмережі

Покращення систем раннього попередження

Аби врятувати мільйони життів у майбутньому, науковці закликають кардинально змінити підхід до моніторингу погоди. Замість вимірювання лише добових максимумів необхідно детально вивчати короткострокові та погодинні температурні стрибки.

Розуміння точної динаміки нічного перегріву дозволить удосконалити системи раннього сповіщення населення та вчасно вживати заходів цивільного захисту.

Читайте по темі

Світ