Новий вид динозаврів в Азії: вчені знайшли рештки унікальної істоти з рекордно довгою шиєю в Таїланді
Вчені знайшли рештки довгошийого динозавра
Унікальна форма кістки дозволила встановити, що територією Таїланду, де раніше вже знаходили золоті кільця віком 2000 років із загадковим стародавнім написом, колись бродив довгошиїй динозавр. Про це пише Discovermagazine.com.
Важливо! Шия найбільших зауроподів могла сягати понад 15 метрів – це довше, ніж шиї всіх тероподів і птерозаврів разом узятих.
Новий представник родини маменхізавридів
Цей динозавр, Uragasaurus kalasinensis, належить до родини зауроподів, відомих як Mamenchisauridae. Скам'янілості цієї групи рідко виявлялися за межами Китаю, але знахідка U. kalasinensis на основі єдиного хребця з північно-східного Таїланду свідчить, що ці динозаври юрського періоду могли бути значно поширенішими, ніж припускалося раніше.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, описує U. kalasinensis на основі однієї кістки, яка має кілька цікавих особливостей: хребець має Y-подібну форму, унікальну для цього виду, і містить невеликі порожнисті камери, що зменшували його вагу та допомагали динозавру підтримувати довгу шию.
Географія знахідок розширюється
Більшість скам'янілостей маменхізавридів, що датуються середнім і пізнім юрським періодом, походять із Сичуаньської улоговини на південному заході Китаю. Перший скам'янілий рештки цього сімейства, що належить до виду Mamenchisaurus constructus, знайшли на будівельному майданчику ще у 1952 році, а відтоді в регіоні виявили кілька інших видів.
Останнім часом скам'янілості маменхізавридів почали з'являтися й за межами Китаю. Хребці з Танзанії, які спочатку відносили до іншого зауропода пізнього юрського періоду Janenschia robusta, виявилися такими, що належать до маменхізавридів, а це вказує на те, що родина мешкала як в Африці, так і в Азії.
Зазначається, що U. kalasinensis тепер є першим офіційно названим зауроподом-маменхізавридом із північно-східного Таїланду. Наукова назва містить відсилання до санскритського слова «змія» або «серпент» («Урага») та до провінції Каласін у Таїланді, де було виявлено цей вид.
Місце та обставини відкриття
Відкриття відбулося, коли палеонтологи виявили передній спинний хребець поблизу голови у середній частині скельного утворення Пху Крадунг. Поряд з U. kalasinensis на цій ділянці також знайшли останки інших хребетних, зокрема рибоподібних акул, черепах, крокодилоподібних та кількох інших динозаврів.
Хребець, заповнений повітрям
Добре збережений хребець U. kalasinensis мав Y-подібну конфігурацію, яка, згідно з дослідженням, вважається унікальною морфологічною особливістю цього виду. Дослідники використовували комп'ютерну томографію для виявлення інших примітних особливостей кістки – вона мала подовжені краплеподібні поглиблення, тобто помітні западини у своїй структурі. Дані КТ також виявили пневматичну структуру хребця – кістка має заповнені повітрям камери.
Пневматична структура присутня в більшості хребців зауроподів, включно з хребцями маменхізавридів. Згідно з дослідженням 2025 року, опублікованим у журналі Cretaceous Research, порожнисті хребетні стовпи зауроподів містять розгалужені системи повітряних мішків, аналогічні системам сучасних птахів. Ця структура знижувала щільність кісток, дозволяючи тваринам правильно підтримувати шию, та зменшувала механічне навантаження на неї.
Найдовші шиї в природній історії
Інші види динозаврів також мали пневматичні хребці, зокрема тероподи та птерозаври. Проте їхні шиї навіть близько не досягали такої довжини, як у зауроподів. Довжина шиї тероподів становила всього близько 2 метрів, у деяких птерозаврів вона сягала 2,7 метра, але найбільші зауроподи значно перевершували ці показники – один із них міг похвалитися шиєю довжиною понад 15 метрів.
Багато сучасних птахів зберегли пневматичні хребці, тоді як у найвідомішої довгошиї тварини сьогодення, жирафи, відсутня система повітряних мішків, характерна для цих динозаврів та птахів.
На думку вчених, U. kalasinensis, поряд з іншими маменхізавридами, зміг розвинути такі довгі шиї частково завдяки структурі своїх хребців. Автори дослідження зазначають, що динозавр, географічне поширення якого тепер розширилося до Таїланду, може стати важливим елементом у описі різноманіття зауроподів у період переходу від пізньої юри до раннього крейдяного періоду.
Читати по темі
- Життя 75 тисяч років тому: у Норвегії дослідили унікальну печеру з рештками давньої арктичної екосистеми
- TikTok і Reels впливають на мозок: вчені пояснили ефект нескінченного перегляду відео
- «Поміститься 50-поверховий хмарочос»: у В’єтнамі досліджують найбільшу печеру світу Сон Доонг