☰
Наука

У людини є приховане «третє око»: вчені пояснили, як воно виникло і навіщо потрібне

Олег Норов
13
Око людини. Фото: freepik
У туатари третє око видно неозброєним оком, а в людини воно сховане глибоко в мозку – епіфіз досі керує реакцією організму на світло й темряву.

У людини є рудиментарний аналог тім’яного ока – епіфіз, або шишкоподібна залоза. Хоча він давно не бачить світло напряму, орган зберіг ключову функцію: регулює добові ритми, виробляючи мелатонін у відповідь на зміну дня і ночі, пише sciencefocus.com.

У деяких тварин – наприклад, у новозеландської туатари – третє око досі працює як справжній орган зору: має кришталик, сітківку та нервові зв’язки з мозком.

Важливо! У людей цей орган еволюційно «занурився» всередину, але не зник.

Чому зорові системи хребетних такі незвичні

У туатари є справжнє третє око на маківці. Джерело: Соцмережі

У більшості безхребетних – мух, восьминогів, крабів – бічні очі побудовані з рабдомірних фоторецепторів, а глибинні структури мозку містять циліарні рецептори, які відстежують освітленість.

У хребетних усе навпаки:

  • на сітківці – циліарні фоторецептори,
  • у глибині мозку – рабдомірні.

Ця «перевернута» схема довго залишалася загадкою.

Повернення у минуле: як з’явилося третє око

Команда професора Томаса Бадена реконструювала події 575 млн років тому, коли наші предки були дрібними морськими істотами.

Тоді вони мали:

  • два бічні ока для навігації;
  • одне серединне око для визначення освітленості.

Потім, за гіпотезою вчених, предки хребетних почали зариватися в донний осад і харчуватися органічними частинками. Навігація стала непотрібною – бічні очі зникли як енергетично затратні.

Залишилося лише центральне око, яке допомагало визначати верх‑низ і час доби.

Як центральне око стало нашими сучасними очима

Епіфіз розташований у глибині людського мозку. Джерело: Youtube.com

Коли предки хребетних повернулися до активного плавання, їм знову знадобився зір. І єдиним «будівельним матеріалом» для нових очей був саме фоторецепторний орган на маківці.

Він почав ускладнюватися: – утворювалися чашоподібні вирости, чутливі до напрямку світла. Ці структури поступово зміщувалися на боки голови. З часом вони перетворилися на повноцінні очі.

А вихідне серединне око залишилося всередині мозку – як епіфіз.

Що сталося з третім оком у різних груп тварин

  • Туатари та деякі рептилії – мають діюче тім’яне око.
  • Риби – зберегли спрощений світлочутливий орган.
  • Ссавці (включно з людиною) – епіфіз отримує інформацію про світло через очі та нервові шляхи, але продовжує керувати добовими ритмами.

Тобто третє око не зникло – воно просто змінило форму і функцію.

Читати також

Медицина