Сахара була зеленою: що знайшли вчені у марокканських печерах
Печери, що зберегли кліматичну пам’ять
Сахара, яку ми знаємо сьогодні як безмежний простір піску й спеки, мала інший вигляд у далекому минулому. Про це пише Daily Galaxy.
Важливо! Команда дослідників виявила у печерах на півдні Марокко сталагміти, що зберегли сліди давніх дощів.
Ці мінеральні утворення ростуть лише тоді, коли вода просочується крізь ґрунт і потрапляє в підземні порожнини – тож кожен шар є своєрідним записом про клімат.
Учені зібрали невеликі фрагменти сталагмітів, деякі вагою всього чверть грама, і проаналізували ізотопи урану та торію.
Так вони визначили періоди активного росту – а отже, і періоди, коли дощі були регулярними.
Коли Сахара була зеленою
Печери Сахари. Фото: Shutterstock
Результати виявилися промовистими: сталагміти формувалися між 8700 і 4300 роками тому. Це означає, що в той час регіон отримував значно більше опадів, ніж сьогодні.
Археологічні дані підтверджують цю картину – саме в цей період на південь від Атлаських гір з’являється багато неолітичних поселень. Люди займалися скотарством, а отже, потребували води й рослинності.
Вологий клімат створював умови для розвитку ранніх спільнот там, де нині панує посуха.
Співавторка дослідження Джулія Барротт згадує, що пошук печер у 2010 році був схожий на експедицію в інший світ – і тепер ці знахідки дозволяють відтворити кліматичну історію регіону.
Звідки в Сахару приходили дощі
Щоб зрозуміти, які атмосферні процеси приносили вологу, науковці проаналізували ізотопи кисню у шарах сталагмітів.
Виявилося, що дощі могли бути пов’язані з тропічними потоками – великими хмарними системами, здатними переносити вологу на значні відстані. Це перший прямий доказ того, що такі потоки впливали на клімат північно‑західної Сахари.
Дослідник Сем Холловуд зазначив, що навіть крихітні шматочки вапнякових відкладень можуть розповісти про масштабні зміни довкілля.
Команда продовжує працювати над тим, щоб точніше оцінити, наскільки інтенсивними були давні дощі.
Сахара, яка змінювалася мільйони років
Раніше вчені NASA зафіксували на півдні Мавританії темні плато, що впливають на рух піску.
Супутникові знімки показали: з одного боку цих утворень дюни накопичуються, а з іншого – майже зникають через сильні вихрові потоки.
Це явище залишається стабільним щонайменше десятиліттями, демонструючи, як рельєф формує обличчя пустелі.
Читати по темі
- В Україні літо триватиме довше: експертка пояснила, в якому регіоні може виникнути пустеля — деталі.
- NASA зацікавилася пустелею Чіуауа: у гігантських печерах шукають інопланетне життя.