Наука

Знахідка віком майже 300 тисяч років: кому насправді належить череп із Греції

Олена Кобилянська
20
Череп Петралони. Джерело: Wikimedia Commons
Череп віком майже 300 тисяч років, знайдений у грецькій печері, знову спантеличив учених. Рештки не схожі ні на Homo sapiens, ні на неандертальців і можуть належати загадковому предку людини.

Знайдений у грецькій печері ще у 1960-х роках череп, знову опинився в центрі уваги науковців. Йдеться про рештки віком майже 300 тисяч років, які не вписуються у відому схему еволюції людини. Про це повідомляє видання IFLScience.

Де і як виявили знахідку та якими були перші припущення вчених

Знахідку виявили у вапняковій печері неподалік міста Салоніки, однак досі вона не має чіткого місця на родовому дереві людства.

Череп був вкритий товстим шаром темно-коричневого кальциту і протягом сотень тисяч років буквально з’єднався зі стіною печери. 

Нижня щелепа не збереглася – ймовірно, її зруйнували процеси кальцифікації. Спочатку дослідники припускали, що рештки можуть належати до Homo erectus або неандертальців. 

Пізніше висували версію про раннього Homo sapiens. Проте детальний морфологічний аналіз засвідчив: череп не має типових рис жодного з цих видів.

Череп Петралони. Колаж: Blik.ua

Що показали нові дослідження

Новий інтерес до знахідки виник через її схожість із 300-тисячолітнім черепом із Замбії, який більшість учених відносять до Homo heidelbergensis – виду, що вважається ймовірним спільним предком сучасної людини та неандертальців.

Найбільші труднощі викликало датування: попередні оцінки коливалися від 170 до 700 тисяч років. 

У 2025 році дослідники застосували новий метод – визначення віку кальциту за урановим рядом – і встановили мінімальний вік близько 286 тисяч років із похибкою приблизно дев’ять тисяч років.

Водночас отримані дані узгоджуються з віком африканських зразків H. heidelbergensis і підтримують гіпотезу про широку популяцію цього виду, яка мешкала у Європі та Африці в середньому плейстоцені.

Втім, як підкреслюють автори дослідження, історія еволюції людини, ймовірно, є ще складнішою, ніж здається навіть у межах цієї заплутаної наукової картини.

Читайте також: