Лайфстайл

Люцифер – брехня століть: як насправді звати диявола і чому його вигляд – міф?

Кирило Гапонов
74
Статуя Сатани у Детройті. Фото: 20 Minuten
Автор нової книги про сатану розвінчує популярні міфи, нав’язані кіно та поп-культурою. Виявляється, справжнє ім’я диявола не Люцифер, а його зовнішність зовсім не така, як ми звикли думати. Готові дізнатися правду про володаря темряви та його підступні плани?

У ексклюзивному інтерв'ю виданню Daily Mail теолог Джаред Брок, автор книги «Диявол на ім’я Люцифер», розвінчує популярні міфи про того, кого мільйони вважають уособленням абсолютного зла.

Blik.ua публікує найцікавіші фрагменти його розповіді. Далі – пряма мова автора.

Мій батько – пастор у маленькому містечку в Канаді – колись сказав мені:

«Йди вниз і молись, я говорю з демоном».

Він саме проводив сеанс екзорцизму телефоном. Мені було десять, і я ніколи не забуду цей момент.

Відтоді я вивчав Біблію в найдавніших перекладах і зрозумів – все, що ми знаємо про диявола, майже повністю вигадане поп-культурою.

Почнімо з головного: його не звуть Люцифер. Це слово з'явилося лише в латинському перекладі IV століття. У первинних текстах Біблії такого імені немає. У перекладі латинське «lucifer» означає просто «той, що несе світло».

У Біблії навіть Ісуса називають світлоносцем. А от диявола – ні.

Його ім’я? У староєврейській і давньогрецькій мові – це «хасатан» (обвинувач) та «діаболос» (суперник). Якщо перекласти на сучасну мову – це радше «Обвинувач-Суперник», а не особа з паспортом на ім’я Диявол.

Карикатурне зображення Диявола. Джерело: X/@diablismo

І виглядає він зовсім не так, як ми звикли бачити. Роги? Прийшли з образів грецьких та єгипетських богів. Копита – від грецького Пана. Капелюх, червона шкіра, борідка – це вже творіння художників Середньовіччя.

«Ми не маємо жодного зображення диявола до VI століття, – каже дослідник Джаред Брок. – А перша фреска показує його… синім».

Він не має фізичного тіла, а отже – ніяких пупків, зубів чи сірчаного дихання. Навпаки – Біблія каже, що він може виглядати як янгол світла.

Тож не лякайтесь страшного вигляду – справжня небезпека криється в привабливості. Шукайте зло там, де є краса без смирення, багатство без щедрості і знання без мудрості.

Що ж до 666 – це не «число диявола», як нам здається. У Біблії чітко сказано – це число людини.

Король Соломон, до речі, щороку отримував 666 талантів золота. Сімка символізує досконалість Бога, а шістка – недосконалість людини.

Тож, можливо, 666 – це символ людської впертої боротьби проти Бога.

І найголовніше – диявол не може бути скрізь. Він не всюдисущий. Якщо розділити його присутність на 8 мільярдів людей, вийде, що на одну людину за 100 років припадає менше секунди його уваги.

Зло існує – але не завжди воно має роги. І дуже часто – воно говорить приємним голосом.