Здоров'я

Солодке може зашкодити ниркам: лікарі попередили про приховані ризики надмірного споживання цукру

Віталій Шкурат
279
Цукор. Фото: Шуба.лайф
Надмірне вживання солодощів може не лише спричиняти зайву вагу та діабет, а й суттєво перевантажувати нирки, звужувати судини, підвищувати тиск і провокувати утворення каменів.

Споживання великої кількості цукру є значно серйознішою проблемою, ніж здається на перший погляд.

Лікарі наголошують, що солодощі впливають не лише на вагу чи ризик розвитку діабету, а й можуть суттєво шкодити ниркам.

За даними фахівців, велика кількість глюкози посилює всмоктування натрію у тонкому кишківнику. Це спричиняє накопичення солі в організмі, що змушує нирки працювати на підвищених обертах, аби вивести її надлишок.

Медики також зазначають, що цукор знижує вироблення оксиду азоту - речовини, яка допомагає судинам розширюватися.

«Продукти з високим вмістом цукру можуть звужувати кровоносні судини та підвищувати тиск, створюючи додаткове навантаження на нирки», - пояснюють експерти в коментарі виданню eVnExpress.

Окрему небезпеку становить фруктоза. Вона збільшує рівень кальцію та оксалату в сечі, провокуючи утворення кристалів оксалату кальцію. Саме вони стають причиною формування каменів у нирках.

Якщо їх вчасно не діагностувати, камені можуть перекривати сечовивідні шляхи та різко погіршувати роботу органу.

Фахівці радять обмежити вживання газованих напоїв, пакетованих соків, солодких снеків і кондитерських виробів. Ризиковано також споживати великі обсяги сухофруктів чи консервованих фруктів, які містять прихований цукор.

Натомість рекомендують вибирати фрукти з низьким вмістом глюкози - лайм, маракую, апельсини, грейпфрути, яблука та папаю. Для підтримки здоров’я нирок важливо контролювати вагу, рівень цукру та тиску, а також регулярно займатися спортом.

  • Дорослим радять обмежувати споживання доданого цукру до 50 грамів на день (приблизно 12 чайних ложок), тоді як Американська кардіологічна асоціація рекомендує більш жорсткий ліміт - 25–36 грамів (6–9 чайних ложок).
  • Однак оптимальна добова норма може варіюватися залежно від віку, статі, фізичної активності та стану здоров’я.