Синдром хронічної втоми: що це таке та як з ним боротися
У сучасному світі, де стрес і швидкий темп життя стали нормою, багато людей скаржаться на постійну втому. Однак уявіть, що ця втома не минає після відпочинку і триває місяцями? Йдеться про синдром хронічної втоми – складне захворювання, яке впливає на мільйони людей по всьому світу.
Сайт BLIK.ua розповідає, що собою являє синдром хронічної втоми та як з ним слід боротися.
Що таке синдром хронічної втоми?
Синдром хронічної втоми – це хронічне захворювання, яке характеризується екстремальною втомою, що триває щонайменше шість місяців і не покращується після відпочинку. Симптоми погіршуються після фізичної чи розумової активності, але не повністю зникають навіть після сну.
За визначенням Mayo Clinic, це складний розлад, який впливає на різні системи організму, роблячи повсякденне життя важким. Хвороба може початися раптово, часто після інфекції чи стресу, і частіше діагностується у жінок, ніж у чоловіків, переважно у віці 20-50 років.
Симптоми синдрому хронічної втоми
Основний симптом – глибока втома, яка не минає. За даними NHS, існує чотири ключові ознаки:
- постійна втома;
- проблеми зі сном (безсоння чи невідновлювальний сон);
- «мозковий туман» (проблеми з концентрацією та пам'яттю);
- постекзерційний малез (PEM) – погіршення симптомів після навантаження, яке може тривати дні чи тижні.
Інші симптоми включають:
- Біль у м'язах і суглобах.
- Головні болі, запаморочення, особливо при зміні положення тіла.
- Біль у горлі, чутливість лімфовузлів.
- Чутливість до світла, звуків, запахів.
- Грипоподібні симптоми, як лихоманка чи біль у тілі.
Причини та фактори ризику
Причина синдрому хронічної втоми достеменно невідома, але дослідники вважають, що це комбінація факторів. Згідно з Mayo Clinic, можливі тригери – генетика (хвороба може передаватися в сім'ях), інфекції (наприклад, після вірусів як Епштейн-Барр), фізична чи емоційна травма, проблеми з метаболізмом.
Ризики вищі для жінок, людей середнього віку та тих, хто має інші хвороби, як фіброміалгія. Дослідження NCBI вказують на мультисистемний характер: порушення імунної системи, гормональні дисбаланси, можливий зв'язок з автоімунними процесами. Але точний механізм не встановлений, що ускладнює лікування
Діагноз ставиться за виключенням інших хвороб, як анемія, діабет, проблеми щитовидки чи психічні розлади. Важливо пам’ятати, що не варто займатися самодіагнозуванням. Задля оцінки симптомів потрібно звернутися до сімейного лікаря.
Як боротися з синдромом хронічної втоми
Варто відразу зазначити, що ліків від синдрому хронічної втоми не існує. Саме ж лікування фокусується на тому, аби зменшити негативний прояв симптомів.
Основні підходи включають в себе:
Медикаментозне лікування
Медикаменти допомагають полегшити біль, проблеми зі сном та інші симптоми. За Mayo Clinic, для болю в м'язах чи суглобах рекомендуються нестероїдні протизапальні препарати, такі як ібупрофен чи напроксен, а якщо вони недостатньо ефективні – препарати для фіброміалгії, як прегабалін, дулоксетин, амітриптилін чи габапентин.
Центри з контролю та профілактики захворювань у США радить використовувати антидепресанти чи антианксіозні препарати для стресу та тривоги, але з обережністю, починаючи з мінімальних доз.
Терапевтичні підходи
Одним з ключових є пейсинг – баланс активності та відпочинку для уникнення PEM. Центри з контролю та профілактики захворювань у США описує це як «енергетичний конверт»: відстеження діяльності через щоденник, розбиття завдань на маленькі кроки та часті перерви. Mayo Clinic додає, що пейсинг допомагає поступово збільшувати активність без рецидивів.
Також один з підходів, який може допомогти – це когнітивно-поведінкова терапія. Вона ефективна для адаптації до хвороби, зміни мислення про симптоми та керування стресом. NHS зазначає, що КПТ повинна проводитися фахівцями з досвідом роботи з синдромом хронічної втоми.
Зміна способу життя
Тут варто визначити три ключові деталі – сон, харчування, керування стресом. Необхідно впровадити для себе регулярний сон вночі та уникати денного сну понад 30 хвилин. Щодо дієти, то це має бути збалансоване харчування, регулярні прийоми їжі, гідратація (здорове споживання води). Керувати стресом може допомогти глибоке дихання, медитація та релаксація м’язів – масажі.
Що краще не робити: застереження та ризики
Не варто одразу рватися до фізичної активності, а саме до інтенсивного спорту чи бігу. Це може спровокувати «кризу» втоми. Також не варто шукати на неймовірні поліпшення від прийому біологічно активних добавок. Наразі не існує доказів, що їхнє вживання може суттєво покращити ваш стан при синдромі хронічної втоми. Також не варто витрачати гроші на «чудо-дієти» без глютену чи молочної продукції без результатів аналізів, за якими спеціаліст і зможе призначити певне коригування в харчуванні.
Пам’ятайте, що синдром хронічної втоми – це захворювання, яке вимагає терпіння та індивідуального підходу. Задля призначення плану лікування та діагностики хвороби обов’язково слід звернутися до спеціаліста.