Фінанси

Газ та світло може здорожчати вдвічі: якими є ринкові тарифи та чи готові українці платити більше за комуналку

Олег Норов
35
Газ і комінальні платежі. Колаж: BLIK.UA
Слідом за подорожчанням холодної води в низці міст України, у публічному просторі знову активізувалося обговорення можливого підвищення цін на газ та електроенергію.

Що передбачає меморандум МВФ та який орієнтовний графік здорожчання

Причиною стали оновлені рекомендації Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо поступової лібералізації енергетичного ринку, пише Telegraf.

Важливо! Попри запевнення Міністерства енергетики про збереження чинних тарифів до завершення воєнного стану, експертна спільнота аналізує потенційні строки та наслідки переходу до економічно обґрунтованих цін.

Володимир Омельченко. Фото: Telegraf

Фонд наголошує, що нинішній механізм спеціальних зобов’язань (PSO) виснажує фінансовий стан енергетичних компаній. Водночас мова йде не про одномоментний стрибок ціни, а про поступову дорожню карту:

  • Липень 2026 року: підготовка Міненерго дорожньої карти з лібералізації ринку.
  • Грудень 2026 року: офіційне затвердження документа Урядом.
  • Лютий 2027 року: спільна з МВФ оцінка наслідків підвищення та розробка системи адресної підтримки.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман підкреслює, що підвищення ціни може розпочатися лише після аудиту та впровадження персональних субсидій, відбуваючись поетапно — орієнтовно на 20% щороку.

Прогнози ринкових цін на газ та електроенергію

За оцінками експертів, реальна ринкова вартість комунальних послуг суттєво відрізняється від нинішніх фіксованих показників:

  • Електроенергія: за ринкових умов ціна може становити 8–9 грн/кВт·год (наразі діє тариф 4,32 грн/кВт·год).
  • Природний газ: проміжний етап передбачає зростання до 15 грн/куб. м, а повний ринковий рівень сягає 24–26 грн/куб. м (наразі для 98% споживачів діє фіксований тариф «Нафтогазу» 7,96 грн/куб. м).

Дилема: популізм чи реформа адресної допомоги?

Розрахунок ціни. Фото: facebook

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що довготривале штучне затримання цін шкодить галузі, оскільки ціна повинна покривати витрати на відновлення мереж та закупівлю палива.

Омельченко наголошує на необхідності реформування системи пільг: наразі занижений тариф однаково покриває потреби як малозабезпечених верств населення, так і власників великих маєтків із високим енергоспоживанням. Допомога держави має бути виключно адресною.

Водночас за даними соціологічних опитувань, близько 60% громадян не готові до підвищення платіжок під час війни, а мораторій на підвищення цін на гарячу воду й опалення залишається під захистом закону.

Читати по темі