Афіша

Сміливі, болючі, живі: сім виставок в Києві цього квітня, які варто відвідати

Анастасія Бондаренко
15
Виставка «Радість». Фото: Апостроф
Сім виставок, які досліджують пам'ять, тілесність, відсутність і радість – київські музеї та галереї підготували насичену програму для квітня.

7 виставок у квітні в Києві, які варто відвідати

Сміливі малюнки Гамлета Зіньківського, групова експозиція про радість у PinchukArtCentre та живопис майстра південного світла Анатолія Лимарєва в Національному музеї – квітень щедрий на події у світі мистецтва. Про це повідомляє Vogue.

Важливо! Бойчукізм – єдиний український мистецький напрям, який радянська влада цілеспрямовано знищувала: розстріляла митців, зафарбувала розписи й вилучила імена з історії.

Приклад бойчукізму. Фото: Проєкт Портал

Проєкт 365 «Час не потрібен»

З 21 березня по 13 травня, Музей Ханенків

Фото: vogue

Персональний проєкт харківського художника Гамлета Зіньківського – один із головних мистецьких проєктів весни. Щодня впродовж року він створював один малюнок, перетворивши цю практику на щоденник дисципліни та уважності. У Музеї Ханенків цикл 365 робіт постає як відкритий для особистої інтерпретації хронотоп. Кожна графічна робота фіксує ситуацію, краєвид або коротке спостереження, де слово й зображення існують нарівні – іноді доповнюючи, іноді суперничаючи одне з одним. У планах автора – десять подібних серій, які зрештою будуть показані разом.

«Анатолій Лимарев. Сонцесхід»

З 27 березня по 21 червня, Національний художній музей

Фото: vogue

Масштабна ретроспектива присвячена творчості Анатолія Лимарєва – представника неофіційного українського мистецтва, чий активний творчий період охопив 1960–90-ті роки. У п'яти залах розміщено близько 100 творів живопису й графіки, а також архівні знімки, зроблені самим художником та його дружиною Світланою Даценко. Уродженець Донеччини, Лимарєв щоліта повертався до рідної Амвросіївки за особливим південним світлом. Три зали присвячені донецькому краю та його мешканцям. Окремі розділи – портрети близьких, автопортрети та шевченківський цикл, де образ поета стає alter ego самого митця.

«Радість»

З 27 березня по 30 серпня, PinchukArtCentre

Фото: vogue

Головний весняний проєкт центру досліджує емоцію, що підтримує людину у найважчі часи. Відправна точка – текстові свідчення, зібрані ветераном Глібом Стрижком під час інтерв'ю з військовими та ветеранами ЗСУ про те, що приносить їм радість сьогодні. Ці розповіді представлені поруч із роботами українських і міжнародних авторів, що осмислюють різні прояви цього почуття. Куратори – Бйорн Гельдхоф та Олександра Погребняк.

«Не питаючи дозволу»

З 27 березня по 30 серпня, PinchukArtCentre

Фото: vogue

Проєкт об'єднав роботи українських митців, створені між двома революціями – з 2004 по 2014 рік – навколо теми тілесності. На тлі політичних потрясінь художники виходили у публічний простір і переосмислювали уявлення про тіло, сформовані пострадянською мораллю. Відстоюючи рівні права й особисті свободи, вони розширювали горизонти сприйняття для наступних поколінь. Кураторка – Дарія Шевцова.

«Тимчасово (пусті)»

З 8 квітня до 3 травня, Національний музей Тараса Шевченка

Фото: vogue

Художниця Ярослава Мельниченко разом із кураторкою Оксаною Озарчук досліджують форми відсутності у воєнний час. Виставка побудована як маршрут – від публічного до інтимного. Спочатку авторка звертається до демонтажу пам'ятників, потім – до проблем музеїв під час війни. Завершує експозицію найбільш особистий розділ, де через квартирні галереї окреслюються позиції художниці та кураторки.

«Весна. Жіночі імена бойчукізму»

5 березня – 12 квітня, Український Дім

Фото: vogue

Виставка повертає з небуття імена художниць школи бойчукізму: Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Віри Бури-Мацапури, Софії Налепинської-Бойчук, Марії Холодної, Ярослави Музики та інших. Після масових розстрілів митців за радянського терору бойчукізм оголосили ворожим напрямом, твори знищували, імена – стирали. Саме жінки стали берегинями цієї спадщини: зберігали ескізи, роботи та спогади у найбільшій таємниці, передаючи саму ідею школи крізь роки страху.

«Хмарне сховище»

Центр сучасного мистецтва М17

Фото: vogue

Новий проєкт М17 порушує питання мистецтва як інструменту осмислення минулого, крихкості культурної спадщини та меж цифровізації людського досвіду. На виставці представлено роботи понад 30 митців, серед яких Костянтин Ліберов, Петро Гронський, Ніка Шумейко, Михайло Рай, Катерина Савчук і Нікіта Цой. Учасників відібрали через open call, що зібрав понад 600 заявок.

Читати по темі